Перейти до вмісту

Радикальна модель економічного перезапуску України: відмінності між версіями

Матеріал з K2 ERP Wiki
Створена сторінка: '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизаці...
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
!; {| class="wikitable"
Передбачається, що такий підхід:
== Передумови ==


* [[Державний бюджет України]]
{| class="wikitable"
* [[Податкова система України]]
* [[Дія City]]
* [[GovTech]]
* [[DefTech]]
* [[Тіньова економіка]]
* [[Відбудова України]]
* [[Цифрова держава]]
* [[Економічні реформи України]]


Концепція має суттєві ризики.; Рік !!; умовна концепція глибоких економічних.; !; Потенційне скорочення
=== Перегляд державних видатків ===


Скорочуються або ліквідовуються:
!; ВВП, трлн грн !!; За збереження чинної моделі держава продовжує працювати з високим дефіцитом, а державний борг зростає швидше, ніж економіка.;== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==


Зберігаються:
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
* транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
* ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* експорт технологій не виникає автономно;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.; ВВП, трлн грн !!; Функції


Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; Значення
== Основні елементи концепції ==


У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це сценарій, у якому Україна намагається не без ускладнень скоротити витрати чи зменшити податки, а в цілому змінити архітектуру держави.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Ставка
== Базовий сценарій без реформ ==
* державні реєстри;
* оборонні системи;
* кібербезпека;
* енергетика;
* медицина;
* освіта;
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; Показник !!; Борг / ВВП


!;== Критика концепції ==
{| class="wikitable"
== Критика концепції ==
|-
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
|-
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
|-
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
|-
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
 
== Значення концепції ==


Передбачаються:
Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
 
Зберігаються:


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
|-
|-
| 2027 || 12–13 || 2,7–3,2 || 2,8–3,1 || '''-0,4 до +0,4''' || 9,8–10,8 || '''75–90%'''
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
|-
|-
| 2028 || 15–16 || 3,5–4,2 || 2,8–3,2 || '''+0,3 до +1,4''' || 8,5–10,0 || '''53–67%'''
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
|-
|-
| 2029 || 18–20 || 4,5–5,5 || 3,0–3,5 || '''+1,0 до +2,5''' || 6–9 || '''30–50%'''
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
|-
|-
| 2030 || 22–25 || 5,8–7,0 || 3,3–4,0 || '''+1,8 до +3,7''' || 3–7 || '''12–32%'''
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
|}
|}


Передбачається, що такий підхід:
У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.;=== Технологічний ризик ===
* оборона;
* медицина;
* базовий соціальний захист;
* суди;
* критична інфраструктура;
* державні реєстри;
* обслуговування боргу.; Функції
 
{| class="wikitable"
== Відновлення України ==
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
|-
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
|-
| Частина міністерств || '''70–95%'''
|-
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
|}


== Передумови ==
Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі:


=== Перегляд державних видатків ===
За умови одночасного запуску всіх реформ можливий сценарій швидкого зростання економіки.;== Експорт українського програмного забезпечення ==
=== Фіскальні ризики ===
|-
|-
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
Рядок 65: Рядок 94:
|}
|}


У цьому сценарії борг зменшується не лише через профіцит бюджету, а й через швидше зростання ВВП.; Блок !!; Видатки !!; * готівки;
Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |-
* криптовалют;
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
* бартеру;
* взаємозаліків;
* іноземних рахунків.; ВВП, трлн грн !!; Основна ідея полягає в переході від:
 
== Експорт українського програмного забезпечення ==
{| class="wikitable"
|-
|-
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
|-
|-
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
|}
|}


Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Без реформ !!;=== Скорочення державного апарату ===
Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.;== Можливе погашення боргу ==


Ключова ідея експорту — позиціонування українських продуктів як '''технологій, перевірених в умовах війни'''.;== Висновок ==
У цьому сценарії борг зменшується не лише через профіцит бюджету, а й через швидше зростання ВВП.; |-
Напрями відновлення:
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
|-
|-
| GovTech || цифрові державні сервіси
| 2027 || 12–13 || 2,7–3,2 || 2,8–3,1 || '''-0,4 до +0,4''' || 9,8–10,8 || '''75–90%'''
|-
|-
| DefTech || військові цифрові системи
| 2028 || 15–16 || 3,5–4,2 || 2,8–3,2 || '''+0,3 до +1,4''' || 8,5–10,0 || '''53–67%'''
|-
|-
| CyberTech || кібербезпека
| 2029 || 18–20 || 4,5–5,5 || 3,0–3,5 || '''+1,0 до +2,5''' || 6–9 || '''30–50%'''
|-
|-
| ERP || системи керування підприємствами
| 2030 || 22–25 || 5,8–7,0 || 3,3–4,0 || '''+1,8 до +3,7''' || 3–7 || '''12–32%'''
|-
| Cloud || хмарні сервіси
|-
| Digital ID || цифрова ідентифікація
|-
| Реєстри || державні та корпоративні бази даних
|}
|}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"


== Значення концепції ==
Основна ідея полягає в переході від:


Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; Сценарій !!; * неефективні дотації;
Концепція має суттєві ризики.; Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг / ВВП
* дублювання функцій;
* надлишкові регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; Податок !!; Борг / ВВП


== Див.; додатково ==
Оборона залишається найбільшою та найважливішою функцією держави.; Баланс !!; Блок !!; ВВП, трлн грн !!; Навпаки, метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.;== Ризики та обмеження ==
швидкого зростання забезпечується через У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови; додатково реалізовано зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; Напрям !!; Рік !!; * [[Державний бюджет України]]
* [[Податкова система України]]
* [[Дія City]]
* [[GovTech]]
* [[DefTech]]
* [[Тіньова економіка]]
* [[Відбудова України]]
* [[Цифрова держава]]
* [[Економічні реформи України]]


Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі:
Скорочуються або ліквідовуються:


швидкого зростання забезпечується через У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови; додатково реалізовано зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:
умовна концепція глибоких економічних.; Ставка
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
|-
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
|-
| Частина міністерств || '''70–95%'''
|-
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
|}
 
== Ризики та обмеження ==
 
Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як відновлення зруйнованого, а як інвестиційний двигун.; Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.;== Основні елементи концепції ==
 
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
 
Пріоритетні сфери:


!;=== Податкова реформа ===
Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; характеристика
|-
|-
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
|-
|-
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
|-
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
|-
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
|}


!; !; Сфера !!;=== Адміністративний ризик ===
Напрями відновлення:
* аудит оборонних закупівель;
* спрощує адміністрування;
* скорочення неефективних тилових витрат;
* автоматизація процесів логістики;
* еволюція військових технологій;
* збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Напрям !!; * спрощує адміністрування;
* зменшує потребу в податкових органах;
* зменшує потребу в податкових органах;
* скорочує кількість перевірок;
* скорочує кількість перевірок;
* зменшує корупційні ризики;
* зменшує корупційні ризики;
* стимулює вихід бізнесу з тіні.; характеристика
* стимулює вихід бізнесу з тіні.; Повний пакет реформ
|-
!; {| class="wikitable"
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
|-
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
|-
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
|}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"


=== Військовий ризик ===
!; Сценарій !!; Рік !!; Без реформ !!; Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; Значення
 
=== Адміністративний ризик ===
* транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
* ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* експорт технологій не виникає автономно;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.; Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як відновлення зруйнованого, а як інвестиційний двигун.; У моделі не передбачається ослаблення оборони.; '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це сценарій, у якому Україна намагається не без ускладнень скоротити витрати чи зменшити податки, а в цілому змінити архітектуру держави.; !; * нова енергетика;
* сучасна логістика;
* житло;
* промислові парки;
* оборонне виробництво;
* цифрові міста;
* транспортна інфраструктура;
* експортні виробництва.; Доходи !!; Доходи !!; Окремо варто відзначити податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки і перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.;=== Податкова реформа ===
 
!; Видатки !!;=== Ризик обходу системи ===
 
!;== Див.; додатково ==
 
Передбачаються:


== Можливе погашення боргу ==
=== Фіскальні ризики ===


За умови одночасного запуску всіх реформ можливий сценарій швидкого зростання економіки.; Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; !; Борг !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Оборона залишається найбільшою та найважливішою функцією держави.; |-
!; * неефективні дотації;
* дублювання функцій;
* надлишкові регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; |-
| Оборона || армія, ВПК, ППО
| Оборона || армія, ВПК, ППО
|-
|-
Рядок 182: Рядок 196:


Основними державними блоками залишаються:
Основними державними блоками залишаються:
Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; Дефіцит !!; Борг !!; Потенційне скорочення
* готівки;
* криптовалют;
* бартеру;
* взаємозаліків;
* іноземних рахунків.; Податок !!;== Висновок ==
* складної податкової системи до автоматичного збору;
* великої бюрократії до цифрової платформи;
* імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
* бюджетного дефіциту до профіциту;
* боргової залежності до самофінансування.; Орієнтовний строк повного погашення боргу
== Оборона та ефективність військових витрат ==


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"


Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на простий автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; !;[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|800x800пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
* оборона;
* аудит оборонних закупівель;
* медицина;
* скорочення неефективних тилових витрат;
* базовий соціальний захист;
* автоматизація процесів логістики;
* суди;
* еволюція військових технологій;
* критична інфраструктура;
* збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Показник !!; Пріоритетні сфери:
* державні реєстри;
 
* обслуговування боргу.; !; Доходи !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; !; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Показник !!; * нова енергетика;
У цьому сценарії Україна залишається залежною від зовнішнього фінансування, кредитів, грантів і допомоги міжнародних партнерів.; Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; !; Видатки !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Борг !!; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.;== Технологічна незалежність ==
* сучасна логістика;
 
* житло;
бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:
* промислові парки;
 
* оборонне виробництво;
=== Військовий ризик ===
* цифрові міста;
=== Скорочення державного апарату ===
* транспортна інфраструктура;
|-
* експортні виробництва.;== Базовий сценарій без реформ ==
| GovTech || цифрові державні сервіси
=== Технологічний ризик ===
|-
| DefTech || військові цифрові системи
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
| CyberTech || кібербезпека
|-
|-
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
| ERP || системи керування підприємствами
|-
|-
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
| Cloud || хмарні сервіси
|-
|-
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
| Digital ID || цифрова ідентифікація
|-
|-
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
| Реєстри || державні та корпоративні бази даних
|}
|}


=== Ризик обходу системи ===
Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Сфера !!; Ключова ідея експорту — позиціонування українських продуктів як '''технологій, перевірених в умовах війни'''.; Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.
 
Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на простий автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Повний пакет реформ
* державні реєстри;
* оборонні системи;
* кібербезпека;
* енергетика;
* медицина;
* освіта;
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; Борг !!; Рік !!; {| class="wikitable"
 
== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
 
{| class="wikitable"
* складної податкової системи до автоматичного збору;
* великої бюрократії до цифрової платформи;
* імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
* бюджетного дефіциту до профіциту;
* боргової залежності до самофінансування.; Доходи !!; Дефіцит !!; У цьому сценарії Україна залишається залежною від зовнішнього фінансування, кредитів, грантів і допомоги міжнародних партнерів.; Показник !!;== Технологічна незалежність ==
 
== Відновлення України ==
 
Окремо варто відзначити податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки і перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.; Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; Борг / ВВП
 
== Оборона та ефективність військових витрат ==
 
У моделі не передбачається ослаблення оборони.; Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Баланс !!; Видатки !!; За збереження чинної моделі держава продовжує працювати з високим дефіцитом, а державний борг зростає швидше, ніж економіка.; Навпаки, метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.; Орієнтовний строк повного погашення боргу

Версія за 17:46, 18 травня 2026

Передбачається, що такий підхід:

Передумови

Перегляд державних видатків

; ВВП, трлн грн ; За збереження чинної моделі держава продовжує працювати з високим дефіцитом, а державний борг зростає швидше, ніж економіка.;== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==

Порівняння сценаріїв у 2030 році

Основні елементи концепції

Базовий сценарій без реформ

  • державні реєстри;
  • оборонні системи;
  • кібербезпека;
  • енергетика;
  • медицина;
  • освіта;
  • банківська інфраструктура;
  • критична інфраструктура.; Показник !!; Борг / ВВП

Критика концепції

Доходи бюджету ≈2,9 трлн грн
Видатки бюджету ≈4,8 трлн грн
Дефіцит бюджету ≈1,9 трлн грн
Оборона і безпека близько 60% видатків
Борг / ВВП понад 100%

Значення концепції

Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:

Зберігаються:

2026 10,5 2,9 4,8 -1,9 11,1 106%
2027 11,2 3,1 4,9 -1,8 12,9 115%
2028 12,1 3,4 5,0 -1,6 14,5 120%
2029 13,2 3,7 5,1 -1,4 15,9 120%
2030 14,5 4,0 5,2 -1,2 17,1 118%

У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.;=== Технологічний ризик ===

  • оборона;
  • медицина;
  • базовий соціальний захист;
  • суди;
  • критична інфраструктура;
  • державні реєстри;
  • обслуговування боргу.; Функції

Відновлення України

Податкова бюрократія 90–99%
Регуляторні органи 80–95%
Частина міністерств 70–95%
Цивільний держапарат 60–90%

Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі:

За умови одночасного запуску всіх реформ можливий сценарій швидкого зростання економіки.;== Експорт українського програмного забезпечення ==

ВВП ≈14,5 трлн грн ≈22–25 трлн грн
Доходи бюджету ≈4,0 трлн грн ≈5,8–7,0 трлн грн
Видатки бюджету ≈5,2 трлн грн ≈3,3–4,0 трлн грн
Баланс бюджету -1,2 трлн грн +1,8 до +3,7 трлн грн
Державний борг ≈17,1 трлн грн ≈3–7 трлн грн
Борг / ВВП ≈118% ≈12–32%

Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |-

Помірний ріст 2039–2042 Сильний ріст 2035–2038 Лавинний ріст 2032–2035

Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.;== Можливе погашення боргу ==

У цьому сценарії борг зменшується не лише через профіцит бюджету, а й через швидше зростання ВВП.; |- | 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || -0,6 до -1,3 || 10–10,6 || 95–101% |- | 2027 || 12–13 || 2,7–3,2 || 2,8–3,1 || -0,4 до +0,4 || 9,8–10,8 || 75–90% |- | 2028 || 15–16 || 3,5–4,2 || 2,8–3,2 || +0,3 до +1,4 || 8,5–10,0 || 53–67% |- | 2029 || 18–20 || 4,5–5,5 || 3,0–3,5 || +1,0 до +2,5 || 6–9 || 30–50% |- | 2030 || 22–25 || 5,8–7,0 || 3,3–4,0 || +1,8 до +3,7 || 3–7 || 12–32% |}

Основна ідея полягає в переході від: Концепція має суттєві ризики.; Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг / ВВП Оборона залишається найбільшою та найважливішою функцією держави.; Баланс !!; Блок !!; ВВП, трлн грн !!; Навпаки, метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.;== Ризики та обмеження == швидкого зростання забезпечується через У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови; додатково реалізовано зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; Напрям !!; Рік !!; * Державний бюджет України Скорочуються або ліквідовуються: умовна концепція глибоких економічних.; Ставка Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; характеристика
Податок із безготівкових транзакцій 2%
Податок на зняття готівки 5%

Напрями відновлення:

  • спрощує адміністрування;
  • зменшує потребу в податкових органах;
  • скорочує кількість перевірок;
  • зменшує корупційні ризики;
  • стимулює вихід бізнесу з тіні.; Повний пакет реформ

!; {| class="wikitable"

; Сценарій ; Рік ; Без реформ ; Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; Значення

Адміністративний ризик

  • транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
  • ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
  • радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
  • експорт технологій не виникає автономно;
  • лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
  • у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.; Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як відновлення зруйнованого, а як інвестиційний двигун.; У моделі не передбачається ослаблення оборони.; Радикальна модель економічного перезапуску України — це сценарій, у якому Україна намагається не без ускладнень скоротити витрати чи зменшити податки, а в цілому змінити архітектуру держави.; !; * нова енергетика;
  • сучасна логістика;
  • житло;
  • промислові парки;
  • оборонне виробництво;
  • цифрові міста;
  • транспортна інфраструктура;
  • експортні виробництва.; Доходи !!; Доходи !!; Окремо варто відзначити податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки і перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою Радикальна модель економічного перезапуску України.;=== Податкова реформа ===
; Видатки ;=== Ризик обходу системи === ;== Див.; додатково ==

Передбачаються:

Фіскальні ризики

; * неефективні дотації;
  • дублювання функцій;
  • надлишкові регуляторні програми;
  • частина адміністративних витрат;
  • неключові державні програми.; |-
Оборона армія, ВПК, ППО
Безпека поліція, контррозвідка
Правосуддя суди, захист власності й контрактів
Казначейство автоматичний збір і розподіл коштів
Цифрова держава реєстри, цифрові документи, ідентифікація

Основними державними блоками залишаються:

Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; Дефіцит !!; Борг !!; Потенційне скорочення

  • готівки;
  • криптовалют;
  • бартеру;
  • взаємозаліків;
  • іноземних рахунків.; Податок !!;== Висновок ==
  • складної податкової системи до автоматичного збору;
  • великої бюрократії до цифрової платформи;
  • імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
  • бюджетного дефіциту до профіциту;
  • боргової залежності до самофінансування.; Орієнтовний строк повного погашення боргу

Оборона та ефективність військових витрат

Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на простий автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; !;
Радикальна модель економічного перезапуску України
  • аудит оборонних закупівель;
  • скорочення неефективних тилових витрат;
  • автоматизація процесів логістики;
  • еволюція військових технологій;
  • збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Показник !!; Пріоритетні сфери:

У цьому сценарії Україна залишається залежною від зовнішнього фінансування, кредитів, грантів і допомоги міжнародних партнерів.; Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; !; Видатки !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Борг !!; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.;== Технологічна незалежність ==

бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:

Військовий ризик

Скорочення державного апарату

GovTech цифрові державні сервіси
DefTech військові цифрові системи
CyberTech кібербезпека
ERP системи керування підприємствами
Cloud хмарні сервіси
Digital ID цифрова ідентифікація
Реєстри державні та корпоративні бази даних

Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Сфера !!; Ключова ідея експорту — позиціонування українських продуктів як технологій, перевірених в умовах війни.; Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.