Перейти до вмісту

Радикальна модель економічного перезапуску України: відмінності між версіями

Матеріал з K2 ERP Wiki
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
R (обговорення | внесок)
Бюрократи, Адміністратори інтерфейсу, Адміністратори
2367 редагувань
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Передбачається, що такий підхід:
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; !;== Оборона та ефективність військових витрат ==
== Передумови ==
 
!; Без реформ !!; Борг !!; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Очікуваний ефект
|-
| style="font-size:110%;" | '''Менше бюрократії — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.'''
|}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
!; характеристика
|-
| style="font-size:110%;" | '''Україна продає світу технології, перевірені в умовах війни: GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.'''
|}
{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"


=== Перегляд державних видатків ===
=== Перегляд державних видатків ===


!; ВВП, трлн грн !!; За збереження чинної моделі держава продовжує працювати з високим дефіцитом, а державний борг зростає швидше, ніж економіка.;== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
* нова енергетика;
* сучасна логістика;
* житло;
* оборонне виробництво;
* цифрові міста;
* транспортна інфраструктура;
* експортні виробництва.; |}
 
* перехід бізнесу в готівку або криптовалюти;
* тимчасове падіння доходів бюджету;
* занадто швидке скорочення держави;
* високі військові витрати;
* недостатня конкурентність українського ПЗ;
* ризик надто оптимістичного сценарію зростання.; !; Орієнтовний строк повного погашення боргу


{| class="wikitable"
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
|-
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
|-
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
|-
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
|}
!; {| class="wikitable"
Концепція передбачає:
|-
| style="font-size:115%;" | '''Створення мінімальної цифрової держави, автоматизація процесів податків, різке скорочення бюрократії, технологічна незалежність та перетворення України на експортера високих технологій.'''
|}
Пріоритетні сфери:
Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; !; Показник !!; !; Сценарій !!; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Лавинний ефект
* спрощує адміністрування;
* майже ліквідовує податкову бюрократію;
* зменшує кількість перевірок;
* скорочує корупційні ризики;
* стимулює вихід бізнесу з тіні.; Рік !!; ВВП, трлн грн !!; Видатки !!; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | центральний принцип
Відбудова України у цій моделі розглядається як інвестиційний двигун.; Доходи !!; Ставка
!; Показник !!; |-
| style="font-size:110%;" | '''Без системних змін Україна залишається в моделі хронічного дефіциту, постійного зростання боргу та залежності від зовнішнього фінансування.'''
|}


== Основні елементи концепції ==
{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"


== Базовий сценарій без реформ ==
== Базовий сценарій без реформ ==
* державні реєстри;
* оборонні системи;
* кібербезпека;
* енергетика;
* медицина;
* освіта;
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; Показник !!; Борг / ВВП


{| class="wikitable"
[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|900x900пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
== Критика концепції ==
!; Функції
|-
| GovTech || цифрові державні сервіси
|-
| DefTech || військові цифрові системи
|-
|-
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
| CyberTech || кібербезпека
|-
|-
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
| ERP || системи керування підприємствами
|-
|-
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
| Cloud || хмарні сервіси
|-
|-
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
| Digital ID || цифрова ідентифікація
|-
|-
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
| Реєстри || державні та корпоративні бази даних
|}
|}


== Значення концепції ==
== Висновок ==
!; Напрям !!; ВВП, трлн грн !!; Видатки !!; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Результат до 2030 року


Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
{| class="wikitable"


Зберігаються:
{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
{| class="wikitable" style="background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"
|}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable" style="background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"
{| class="wikitable"
Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі.; Блок !!; * аудит оборонних закупівель;
* скорочення неефективних тилових витрат;
* автоматизація процесів логістики;
* еволюція військових технологій;
* збільшення частки витрат на бойові спроможності.; * заміну більшості традиційних податків на автоматичний податок із транзакцій;
* скорочення державного апарату;
* перегляд державних видатків;
* підвищення ефективності оборонних витрат;
* технологічну незалежність України;
* еволюція експорту українського програмного забезпечення;
* перетворення відбудови України на інвестиційний двигун економіки.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава
|-
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
| 2027 || 12–13 || 2,7–3,2 || 2,8–3,1 || '''-0,4 до +0,4''' || 9,8–10,8 || '''75–90%'''
|-
|-
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
| 2028 || 15–16 || 3,5–4,2 || 2,8–3,2 || '''+0,3 до +1,4''' || 8,5–10,0 || '''53–67%'''
|-
|-
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
| 2029 || 18–20 || 4,5–5,5 || 3,0–3,5 || '''+1,0 до +2,5''' || 6–9 || '''30–50%'''
|-
|-
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
| 2030 || 22–25 || 5,8–7,0 || 3,3–4,0 || '''+1,8 до +3,7''' || 3–7 || '''12–32%'''
|}
 
Передбачаються:
== Відновлення України ==
|-
|-
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
| style="font-size:115%;" | '''У сценарії повного пакета реформ борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%, а бюджет перейти від дефіциту до великого профіциту.'''
|}
|}


У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.;=== Технологічний ризик ===
Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП
* оборона;
* медицина;
* базовий соціальний захист;
* суди;
* критична інфраструктура;
* державні реєстри;
* обслуговування боргу.; Функції


== Передумови ==
Навпаки, її метою є собою підвищення ефективності витрат.; Баланс !!; Скорочуються:
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
== Відновлення України ==
|-
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
| style="font-size:110%;" | '''Економіка отримує мінімум регуляторного тиску, а податки збираються автономно через банківську систему.'''
|-
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
|-
| Частина міністерств || '''70–95%'''
|-
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
|}
|}


Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі:
{| class="wikitable" style="background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"


За умови одночасного запуску всіх реформ можливий сценарій швидкого зростання економіки.;== Експорт українського програмного забезпечення ==
Напрями:
 
== Ризики та обмеження ==
!; Рік !!; {| class="wikitable"
== Експорт українського програмного забезпечення ==
|-
|-
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
Рядок 94: Рядок 154:
|}
|}


Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |-
!; |-
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
|-
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
|}
 
!;=== Скорочення державного апарату ===
!; Борг !!; style="font-size:125%; color:#1b5e20;" | Нова модель оподаткування
|-
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
|-
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
|-
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
|-
|-
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
|-
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
|}


Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.;== Можливе погашення боргу ==
Зберігаються:
умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки та перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея
|-
| style="font-size:110%;" | '''Низькі податки + детінізація + інвестиції + експорт технологій + відбудова = прискорене зростання ВВП.'''
|}


У цьому сценарії борг зменшується не лише через профіцит бюджету, а й через швидше зростання ВВП.; |-
Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; Потенційне скорочення
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
|-
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
|-
|-
| 2027 || 12–13 || 2,7–3,2 || 2,8–3,1 || '''-0,4 до +0,4''' || 9,8–10,8 || '''75–90%'''
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
|-
|-
| 2028 || 15–16 || 3,5–4,2 || 2,8–3,2 || '''+0,3 до +1,4''' || 8,5–10,0 || '''53–67%'''
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
|-
|-
| 2029 || 18–20 || 4,5–5,5 || 3,0–3,5 || '''+1,0 до +2,5''' || 6–9 || '''30–50%'''
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
|-
|-
| 2030 || 22–25 || 5,8–7,0 || 3,3–4,0 || '''+1,8 до +3,7''' || 3–7 || '''12–32%'''
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
|}
|}


{| class="wikitable"
!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики
* неефективні дотації;
* дублювання функцій;
* зайві регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок


Основна ідея полягає в переході від:
== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==


Концепція має суттєві ризики.; Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг / ВВП
{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
!; Повний пакет реформ


Оборона залишається найбільшою та найважливішою функцією держави.; Баланс !!; Блок !!; ВВП, трлн грн !!; Навпаки, метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.;== Ризики та обмеження ==
Основними державними блоками залишаються:
швидкого зростання забезпечується через У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови; додатково реалізовано зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; Напрям !!; Рік !!; * [[Державний бюджет України]]
* [[Податкова система України]]
* [[Дія City]]
* [[GovTech]]
* [[DefTech]]
* [[Тіньова економіка]]
* [[Відбудова України]]
* [[Цифрова держава]]
* [[Економічні реформи України]]


Скорочуються або ліквідовуються:
!; Борг / ВВП


умовна концепція глибоких економічних.; Ставка
== Основні елементи концепції ==
 
* державні реєстри;
Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; характеристика
* оборонні системи;
* кібербезпека;
* енергетика;
* медицина;
* освіта;
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
|-
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
|-
|-
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
| Частина міністерств || '''70–95%'''
|-
|-
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
|}
|}


Напрями відновлення:
Передбачається, що така платформа:
* спрощує адміністрування;
* зменшує потребу в податкових органах;
* скорочує кількість перевірок;
* зменшує корупційні ризики;
* стимулює вихід бізнесу з тіні.; Повний пакет реформ
!; {| class="wikitable"


{| class="wikitable"
== Можливе погашення боргу ==
 
{| class="wikitable" style="background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"
!; Сценарій !!; Рік !!; Без реформ !!; Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; Значення
|-
 
=== Адміністративний ризик ===
* транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
* ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* експорт технологій не виникає автономно;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.; Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як відновлення зруйнованого, а як інвестиційний двигун.; У моделі не передбачається ослаблення оборони.; '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це сценарій, у якому Україна намагається не без ускладнень скоротити витрати чи зменшити податки, а в цілому змінити архітектуру держави.; !; * нова енергетика;
* сучасна логістика;
* житло;
* промислові парки;
* оборонне виробництво;
* цифрові міста;
* транспортна інфраструктура;
* експортні виробництва.; Доходи !!; Доходи !!; Окремо варто відзначити податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки і перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.;=== Податкова реформа ===
 
!; Видатки !!;=== Ризик обходу системи ===
 
!;== Див.; додатково ==
 
Передбачаються:
 
=== Фіскальні ризики ===
 
!; * неефективні дотації;
* дублювання функцій;
* надлишкові регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; |-
| Оборона || армія, ВПК, ППО
| Оборона || армія, ВПК, ППО
|-
|-
Рядок 195: Рядок 244:
|}
|}


Основними державними блоками залишаються:
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
| style="font-size:110%;" | '''Держава переходить від великої бюрократичної системи до цифрової платформи з автоматизованими функціями.'''
|}


Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; Дефіцит !!; Борг !!; Потенційне скорочення
=== Податкова реформа ===
* готівки;
* криптовалют;
* бартеру;
* взаємозаліків;
* іноземних рахунків.; Податок !!;== Висновок ==
* складної податкової системи до автоматичного збору;
* великої бюрократії до цифрової платформи;
* імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
* бюджетного дефіциту до профіциту;
* боргової залежності до самофінансування.; Орієнтовний строк повного погашення боргу


== Оборона та ефективність військових витрат ==
!; !; У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; Дефіцит !!; Доходи !!; !; Податок !!; Сфера !!; * оборона;
* медицина;
* базовий соціальний захист;
* суди;
* критична інфраструктура;
* державні реєстри;
* обслуговування боргу.; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"


Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на простий автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; !;[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|800x800пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Значення
* аудит оборонних закупівель;
* скорочення неефективних тилових витрат;
* автоматизація процесів логістики;
* еволюція військових технологій;
* збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Показник !!; Пріоритетні сфери:
 
У цьому сценарії Україна залишається залежною від зовнішнього фінансування, кредитів, грантів і допомоги міжнародних партнерів.; Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; !; Видатки !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Борг !!; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.;== Технологічна незалежність ==


бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:
У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів і фінансової допомоги.; Модель не передбачає ослаблення оборони.; {| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"


=== Військовий ризик ===
== Технологічна незалежність ==
=== Скорочення державного апарату ===
{| class="wikitable" style="background:#fce4ec; border:4px solid #ad1457;"
|-
| GovTech || цифрові державні сервіси
|-
|-
| DefTech || військові цифрові системи
| style="font-size:120%;" | '''Радикальна модель економічного перезапуску України — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до цифрової держави нового покоління: з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.'''
|-
| CyberTech || кібербезпека
|-
| ERP || системи керування підприємствами
|-
| Cloud || хмарні сервіси
|-
| Digital ID || цифрова ідентифікація
|-
| Реєстри || державні та корпоративні бази даних
|}
|}
Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Сфера !!; Ключова ідея експорту — позиціонування українських продуктів як '''технологій, перевірених в умовах війни'''.; Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.

Версія за 17:48, 18 травня 2026

Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; !;== Оборона та ефективність військових витрат ==

!; Без реформ !!; Борг !!; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Очікуваний ефект |- | style="font-size:110%;" | Менше бюрократії — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК. |}

; характеристика
Україна продає світу технології, перевірені в умовах війни: GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.

Перегляд державних видатків

  • нова енергетика;
  • сучасна логістика;
  • житло;
  • оборонне виробництво;
  • цифрові міста;
  • транспортна інфраструктура;
  • експортні виробництва.; |}
  • перехід бізнесу в готівку або криптовалюти;
  • тимчасове падіння доходів бюджету;
  • занадто швидке скорочення держави;
  • високі військові витрати;
  • недостатня конкурентність українського ПЗ;
  • ризик надто оптимістичного сценарію зростання.; !; Орієнтовний строк повного погашення боргу

Порівняння сценаріїв у 2030 році

Помірний ріст 2039–2042
Сильний ріст 2035–2038
Лавинний ріст 2032–2035

class="wikitable"

Концепція передбачає:

Створення мінімальної цифрової держави, автоматизація процесів податків, різке скорочення бюрократії, технологічна незалежність та перетворення України на експортера високих технологій.

Пріоритетні сфери:

Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; !; Показник !!; !; Сценарій !!; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Лавинний ефект

  • спрощує адміністрування;
  • майже ліквідовує податкову бюрократію;
  • зменшує кількість перевірок;
  • скорочує корупційні ризики;
  • стимулює вихід бізнесу з тіні.; Рік !!; ВВП, трлн грн !!; Видатки !!; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | центральний принцип

Відбудова України у цій моделі розглядається як інвестиційний двигун.; Доходи !!; Ставка

; Показник - Без системних змін Україна залишається в моделі хронічного дефіциту, постійного зростання боргу та залежності від зовнішнього фінансування.

Базовий сценарій без реформ

Радикальна модель економічного перезапуску України
; Функції
GovTech цифрові державні сервіси
DefTech військові цифрові системи
CyberTech кібербезпека
ERP системи керування підприємствами
Cloud хмарні сервіси
Digital ID цифрова ідентифікація
Реєстри державні та корпоративні бази даних

Висновок

!; Напрям !!; ВВП, трлн грн !!; Видатки !!; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Результат до 2030 року

Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі.; Блок !!; * аудит оборонних закупівель;
  • скорочення неефективних тилових витрат;
  • автоматизація процесів логістики;
  • еволюція військових технологій;
  • збільшення частки витрат на бойові спроможності.; * заміну більшості традиційних податків на автоматичний податок із транзакцій;
  • скорочення державного апарату;
  • перегляд державних видатків;
  • підвищення ефективності оборонних витрат;
  • технологічну незалежність України;
  • еволюція експорту українського програмного забезпечення;
  • перетворення відбудови України на інвестиційний двигун економіки.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава
2026 10,5 2,0–2,4 3,0–3,3 -0,6 до -1,3 10–10,6 95–101%
2027 12–13 2,7–3,2 2,8–3,1 -0,4 до +0,4 9,8–10,8 75–90%
2028 15–16 3,5–4,2 2,8–3,2 +0,3 до +1,4 8,5–10,0 53–67%
2029 18–20 4,5–5,5 3,0–3,5 +1,0 до +2,5 6–9 30–50%
2030 22–25 5,8–7,0 3,3–4,0 +1,8 до +3,7 3–7 12–32%

Передбачаються:

Відновлення України

У сценарії повного пакета реформ борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%, а бюджет перейти від дефіциту до великого профіциту.

Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП

Передумови

Навпаки, її метою є собою підвищення ефективності витрат.; Баланс !!; Скорочуються:

Економіка отримує мінімум регуляторного тиску, а податки збираються автономно через банківську систему.
Напрями:

Ризики та обмеження

; Рік class="wikitable"

Експорт українського програмного забезпечення

ВВП ≈14,5 трлн грн ≈22–25 трлн грн
Доходи бюджету ≈4,0 трлн грн ≈5,8–7,0 трлн грн
Видатки бюджету ≈5,2 трлн грн ≈3,3–4,0 трлн грн
Баланс бюджету -1,2 трлн грн +1,8 до +3,7 трлн грн
Державний борг ≈17,1 трлн грн ≈3–7 трлн грн
Борг / ВВП ≈118% ≈12–32%

- Податок із безготівкових транзакцій 2% Податок на зняття готівки 5%

!;=== Скорочення державного апарату === !; Борг !!; style="font-size:125%; color:#1b5e20;" | Нова модель оподаткування |- | Доходи бюджету || ≈2,9 трлн грн |- | Видатки бюджету || ≈4,8 трлн грн |- | Дефіцит бюджету || ≈1,9 трлн грн |- | Оборона і безпека || близько 60% видатків |- | Борг / ВВП || понад 100% |}

Зберігаються: умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки та перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою Радикальна модель економічного перезапуску України.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея |- | style="font-size:110%;" | Низькі податки + детінізація + інвестиції + експорт технологій + відбудова = прискорене зростання ВВП. |}

Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; Потенційне скорочення |- | 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || -1,9 || 11,1 || 106% |- | 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || -1,8 || 12,9 || 115% |- | 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || -1,6 || 14,5 || 120% |- | 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || -1,4 || 15,9 || 120% |- | 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || -1,2 || 17,1 || 118% |}

!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики

  • неефективні дотації;
  • дублювання функцій;
  • зайві регуляторні програми;
  • частина адміністративних витрат;
  • неключові державні програми.; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок

Сценарій реформ із лавинним зростанням

; Повний пакет реформ

Основними державними блоками залишаються:

; Борг / ВВП

Основні елементи концепції

  • державні реєстри;
  • оборонні системи;
  • кібербезпека;
  • енергетика;
  • медицина;
  • освіта;
  • банківська інфраструктура;
  • критична інфраструктура.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ
Податкова бюрократія 90–99%
Регуляторні органи 80–95%
Частина міністерств 70–95%
Цивільний держапарат 60–90%

Передбачається, що така платформа:

Можливе погашення боргу

Оборона армія, ВПК, ППО
Безпека поліція, контррозвідка
Правосуддя суди, захист власності й контрактів
Казначейство автоматичний збір і розподіл коштів
Цифрова держава реєстри, цифрові документи, ідентифікація
Держава переходить від великої бюрократичної системи до цифрової платформи з автоматизованими функціями.

Податкова реформа

; !; У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; Дефіцит ; Доходи ; !; Податок ; Сфера ; * оборона;

  • медицина;
  • базовий соціальний захист;
  • суди;
  • критична інфраструктура;
  • державні реєстри;
  • обслуговування боргу.; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея
Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Значення У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів і фінансової допомоги.; Модель не передбачає ослаблення оборони.; {| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

Технологічна незалежність

Радикальна модель економічного перезапуску України — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до цифрової держави нового покоління: з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.
Отримано з https://wiki.corp2.eu/index.php?title=Радикальна_модель_економічного_перезапуску_України&oldid=2337