Перейти до вмісту

Радикальна модель економічного перезапуску України: відмінності між версіями

Матеріал з K2 ERP Wiki
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; !;== Оборона та ефективність військових витрат ==
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==  


!; Без реформ !!; Борг !!; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Очікуваний ефект
== Ризики та обмеження ==
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|-
|-
| style="font-size:110%;" | '''Менше бюрократії — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.'''
| style="font-size:115%;" | Створення '''мінімальної цифрової держави''', '''автоматизація процесів податків''', різке скорочення бюрократії, '''технологічна незалежність''' та перетворення України на '''експортера високих технологій'''.; Сфера !!; Видатки !!; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок
|}
 
Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |}
 
{| class="wikitable" style="width:100%;"
 
== Висновок ==
 
!; Баланс !!; |}
 
== Можливе погашення боргу ==
 
!; !; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | центральний принцип
 
* [[Державний бюджет України]]
* [[Податкова система України]]
* [[Дія City]]
* [[GovTech]]
* [[DefTech]]
* [[Тіньова економіка]]
* [[Відбудова України]]
* [[Цифрова держава]]
* [[Економічні реформи України]]
 
== Критика концепції ==


{| class="wikitable"
У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів, грантів і фінансової допомоги.; Дефіцит !!; Повний пакет реформ


!; характеристика
=== Військовий ризик ===
|-
У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови для '''швидкого зростання''', зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава
| style="font-size:110%;" | '''Україна продає світу технології, перевірені в умовах війни: GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.'''
|}


{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
{| class="wikitable" style="width:100%;"


=== Перегляд державних видатків ===
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:4px solid #ad1457;"


{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
!; Україна має змогу продавати не лише код, а готові системи; додатково реалізовано армій, бізнесу та критичної інфраструктури.; Окремим елементом концепції є собою '''повна заборона російського програмного забезпечення''' та перехід на українські або союзницькі технології.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Лавинний ефект
* нова енергетика;
* державні реєстри;
* сучасна логістика;
* оборонні системи;
* житло;
* кібербезпека;
* оборонне виробництво;
* енергетика;
* цифрові міста;
* медицина;
* транспортна інфраструктура;
* освіта;
* експортні виробництва.; |}
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; |}


* перехід бізнесу в готівку або криптовалюти;
== Базовий сценарій без реформ ==
* тимчасове падіння доходів бюджету;
* занадто швидке скорочення держави;
* високі військові витрати;
* недостатня конкурентність українського ПЗ;
* ризик надто оптимістичного сценарію зростання.; !; Орієнтовний строк повного погашення боргу


{| class="wikitable"
!;== Відновлення України ==
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
|-
|-
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
| '''GovTech''' || цифрові державні сервіси
|-
| '''DefTech''' || військові цифрові системи
|-
| '''CyberTech''' || кібербезпека
|-
| '''ERP''' || системи керування підприємствами
|-
| '''Cloud''' || хмарні сервіси
|-
|-
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
| '''Digital ID''' || цифрова ідентифікація
|-
|-
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
| '''Реєстри''' || державні та корпоративні бази даних
|}
|}


!; {| class="wikitable"
'''Зберігаються:'''
Концепція передбачає:
Передбачаються аудит оборонних закупівель, скорочення неефективних тилових витрат, автоматизація процесів логістики, еволюція військових технологій і збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Навпаки, її метою є собою '''підвищення ефективності оборонних витрат'''.; Без реформ !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
|-
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
|-
| Доходи бюджету || '''≈4,0 трлн грн''' || '''≈5,8–7,0 трлн грн'''
|-
| Видатки бюджету || '''≈5,2 трлн грн''' || '''≈3,3–4,0 трлн грн'''
|-
| Баланс бюджету || '''-1,2 трлн грн''' || '''+1,8 до +3,7 трлн грн'''
|-
| Державний борг || '''≈17,1 трлн грн''' || '''≈3–7 трлн грн'''
|-
|-
| style="font-size:115%;" | '''Створення мінімальної цифрової держави, автоматизація процесів податків, різке скорочення бюрократії, технологічна незалежність та перетворення України на експортера високих технологій.'''
| Борг / ВВП || '''≈118%''' || '''≈12–32%'''
|}
|}


Пріоритетні сфери:
!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9;"
 
У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; * оборона;
* медицина;
* базовий соціальний захист;
* суди;
* критична інфраструктура;
* державні реєстри;
* обслуговування боргу.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея
 
=== Податкова реформа ===
 
!; |-
| style="font-size:110%;" | '''Менше бюрократії''' — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.; Потенційне скорочення
|-
| style="font-size:110%;" | Економіка отримує '''мінімум регуляторного тиску''', а податки збираються '''автономно через банківську систему'''.; Пріоритетні сфери:


Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; !; Показник !!; !; Сценарій !!; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Лавинний ефект
=== Ризик обходу системи ===
* спрощує адміністрування;
* майже ліквідовує податкову бюрократію;
* зменшує кількість перевірок;
* скорочує корупційні ризики;
* стимулює вихід бізнесу з тіні.; Рік !!; ВВП, трлн грн !!; Видатки !!; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | центральний принцип


Відбудова України у цій моделі розглядається як інвестиційний двигун.; Доходи !!; Ставка
Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
!; Показник !!; |-
Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; * від складної податкової системи до '''автоматичного збору''';
| style="font-size:110%;" | '''Без системних змін Україна залишається в моделі хронічного дефіциту, постійного зростання боргу та залежності від зовнішнього фінансування.'''
* від великої бюрократії до '''цифрової платформи''';
|}
* від імпорту технологій до '''власної технологічної незалежності''';
* від бюджетного дефіциту до '''профіциту''';
* від боргової залежності до '''самофінансування'''.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:


{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
За умови одночасного запуску всіх ключових реформ можливий сценарій швидкого економічного зростання.; Орієнтовний строк повного погашення боргу


== Базовий сценарій без реформ ==
Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на '''автоматичні платежі'''.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Борг / ВВП


=== Фіскальні ризики ===
[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|900x900пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|900x900пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
!; Функції
|-
|-
| GovTech || цифрові державні сервіси
| '''Оборона''' || армія, ВПК, ППО
|-
|-
| DefTech || військові цифрові системи
| '''Безпека''' || поліція, контррозвідка
|-
|-
| CyberTech || кібербезпека
| '''Правосуддя''' || суди, захист власності й контрактів
|-
|-
| ERP || системи керування підприємствами
| '''Казначейство''' || автоматичний збір і розподіл коштів
|-
|-
| Cloud || хмарні сервіси
| '''Цифрова держава''' || реєстри, цифрові документи, ідентифікація
|-
| Digital ID || цифрова ідентифікація
|-
| Реєстри || державні та корпоративні бази даних
|}
|}


== Висновок ==
== Оборона та ефективність військових витрат ==
!; Напрям !!; ВВП, трлн грн !!; Видатки !!; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Результат до 2030 року
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|-
| style="font-size:110%;" | Держава переходить від великої бюрократичної системи до '''цифрової платформи''' з автоматизованими функціями.; |}


{| class="wikitable"
!;== Значення концепції ==
|-
| Перехід бізнесу в готівку або криптовалюти, тимчасове падіння доходів бюджету, занадто швидке скорочення держави, високі військові витрати, недостатня конкурентність українського ПЗ та ризик надто оптимістичного сценарію зростання.; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Очікуваний ефект


{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
!; ВВП, трлн грн !!; Замість складної системи податків, декларацій, перевірок і адміністрування пропонується проста модель:
{| class="wikitable" style="background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|}
 
{| class="wikitable" style="background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"
Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі.; Блок !!; * аудит оборонних закупівель;
* скорочення неефективних тилових витрат;
* автоматизація процесів логістики;
* еволюція військових технологій;
* збільшення частки витрат на бойові спроможності.; * заміну більшості традиційних податків на автоматичний податок із транзакцій;
* скорочення державного апарату;
* перегляд державних видатків;
* підвищення ефективності оборонних витрат;
* технологічну незалежність України;
* еволюція експорту українського програмного забезпечення;
* перетворення відбудови України на інвестиційний двигун економіки.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
Рядок 118: Рядок 152:
|}
|}


Передбачаються:
{| class="wikitable" style="width:100%;"
== Відновлення України ==
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
|-
|-
| style="font-size:115%;" | '''У сценарії повного пакета реформ борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%, а бюджет перейти від дефіциту до великого профіциту.'''
| style="font-size:115%;" | У сценарії повного пакета реформ '''борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%''', а бюджет має змогу перейти від дефіциту до великого профіциту.; Сценарій !!; Напрям !!; |}
|}
 
{| class="wikitable" style="width:100%;"
 
=== Перегляд державних видатків ===


Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП
!; умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення '''мінімальної цифрової держави''', різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, '''детінізацію економіки''' та перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.; |}


== Передумови ==
Основна ідея полягає в переході:
Навпаки, її метою є собою підвищення ефективності витрат.; Баланс !!; Скорочуються:
{| class="wikitable"
|-
| style="font-size:110%;" | '''Економіка отримує мінімум регуляторного тиску, а податки збираються автономно через банківську систему.'''
|}


{| class="wikitable" style="background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"
Модель не передбачає ослаблення оборони.; Значення


Напрями:
Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Показник !!; Податок !!; Показник !!; Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на '''автоматичний податок із транзакцій''', скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, '''технологічну незалежність України''' та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Борг !!; Це означає, що навіть при збільшенні ВВП держава продовжує витрачати більше, ніж отримує.; Ставка


== Ризики та обмеження ==
=== Скорочення державного апарату ===
!; Рік !!; {| class="wikitable"
== Технологічна незалежність ==
== Експорт українського програмного забезпечення ==
|-
|-
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
|-
|-
| Доходи бюджету || '''≈4,0 трлн грн''' || '''≈5,8–7,0 трлн грн'''
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
|-
|-
| Видатки бюджету || '''≈5,2 трлн грн''' || '''≈3,3–4,0 трлн грн'''
| Частина міністерств || '''70–95%'''
|-
|-
| Баланс бюджету || '''-1,2 трлн грн''' || '''+1,8 до +3,7 трлн грн'''
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
|-
| Державний борг || '''≈17,1 трлн грн''' || '''≈3–7 трлн грн'''
|-
| Борг / ВВП || '''≈118%''' || '''≈12–32%'''
|}
|}


!; |-
!; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Передбачається, що така платформа '''спрощує адміністрування''', майже ліквідовує податкову бюрократію, зменшує кількість перевірок, скорочує корупційні ризики та стимулює вихід бізнесу з тіні.; |-
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
| style="font-size:110%;" | Україна продає світу '''технології, перевірені в умовах війни''': GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.; ВВП, трлн грн !!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики
|-
 
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
== Експорт українського програмного забезпечення ==
|}
* готівки;
* криптовалют;
* бартеру;
* взаємозаліків;
* іноземних рахунків.; |}
 
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"
 
== Передумови ==


!;=== Скорочення державного апарату ===
'''Скорочуються або ліквідовуються:'''
!; Борг !!; style="font-size:125%; color:#1b5e20;" | Нова модель оподаткування
* нова енергетика;
* сучасна логістика;
* житло;
* оборонне виробництво;
* цифрові міста;
* транспортна інфраструктура;
* експортні виробництва.; |-
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
|-
|-
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
|-
|-
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
|-
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
|-
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
|}


Зберігаються:
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"
умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки та перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея
 
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг !!; |-
| style="font-size:120%;" | '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до '''цифрової держави нового покоління''': з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.; Функції
|-
|-
| style="font-size:110%;" | '''Низькі податки + детінізація + інвестиції + експорт технологій + відбудова = прискорене зростання ВВП.'''
| style="font-size:110%;" | Без системних змін Україна залишається в моделі '''хронічного дефіциту''', '''зростання боргу''' та залежності від зовнішнього фінансування.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ
|}
 
Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як ремонт зруйнованого, а як '''інвестиційний двигун економіки'''.; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
* неефективні дотації;
* дублювання функцій;
* зайві регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; Доходи !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"


Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; Потенційне скорочення
== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
=== Адміністративний ризик ===
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
Рядок 193: Рядок 238:
|}
|}


!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики
=== Технологічний ризик ===
* неефективні дотації;
* дублювання функцій;
* зайві регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок


== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
Основними державними блоками залишаються:


{| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
!; |}
!; Повний пакет реформ


Основними державними блоками залишаються:
Модель передбачає перехід до '''мінімальної цифрової держави''', у якій зберігаються лише критичні функції.; Рік !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; |}


!; Борг / ВВП
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"


== Основні елементи концепції ==
!; Доходи !!; * транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
* державні реєстри;
* ставка '''2%''' має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* оборонні системи;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* кібербезпека;
* експорт технологій не виникає автономно;
* енергетика;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* медицина;
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.;== Див.; додатково ==
* освіта;
держав забезпечується через Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП
* банківська інфраструктура;
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
* критична інфраструктура.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ
|-
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
|-
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
|-
|-
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
|-
|-
| Частина міністерств || '''70–95%'''
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
|-
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
|}


Передбачається, що така платформа:
Ключові напрями:
!; Рік !!; Видатки !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а '''повну зміну логіки держави'''.; Блок !!; |-
| style="font-size:110%;" | '''Низькі податки''' + '''детінізація''' + '''інвестиції''' + '''експорт технологій''' + '''відбудова''' = прискорене зростання ВВП.; !; !; !; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея


== Можливе погашення боргу ==
!; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Результат до 2030 року
{| class="wikitable" style="background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"
|-
|-
| Оборона || армія, ВПК, ППО
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
|-
|-
| Безпека || поліція, контррозвідка
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
|-
| Правосуддя || суди, захист власності й контрактів
|-
| Казначейство || автоматичний збір і розподіл коштів
|-
| Цифрова держава || реєстри, цифрові документи, ідентифікація
|}
|}


{| class="wikitable"
== Основні елементи концепції ==
{| class="wikitable"
|-
| style="font-size:110%;" | '''Держава переходить від великої бюрократичної системи до цифрової платформи з автоматизованими функціями.'''
|}


=== Податкова реформа ===
Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; характеристика
!; |}


!; !; У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; Дефіцит !!; Доходи !!; !; Податок !!; Сфера !!; * оборона;
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
* медицина;
* базовий соціальний захист;
* суди;
* критична інфраструктура;
* державні реєстри;
* обслуговування боргу.; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея
 
{| class="wikitable"
 
Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Значення
 
У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів і фінансової допомоги.; Модель не передбачає ослаблення оборони.; {| class="wikitable" style="background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
 
== Технологічна незалежність ==
{| class="wikitable" style="background:#fce4ec; border:4px solid #ad1457;"
|-
| style="font-size:120%;" | '''Радикальна модель економічного перезапуску України — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до цифрової держави нового покоління: з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.'''
|}

Поточна версія на 17:51, 18 травня 2026

Порівняння сценаріїв у 2030 році

Ризики та обмеження

Створення мінімальної цифрової держави, автоматизація процесів податків, різке скорочення бюрократії, технологічна незалежність та перетворення України на експортера високих технологій.; Сфера !!; Видатки !!; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок

Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |}

Висновок

; Баланс }

Можливе погашення боргу

центральний принцип

Критика концепції

У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів, грантів і фінансової допомоги.; Дефіцит !!; Повний пакет реформ

Військовий ризик

У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови для швидкого зростання, зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава

Лавинний ефект
  • державні реєстри;
  • оборонні системи;
  • кібербезпека;
  • енергетика;
  • медицина;
  • освіта;
  • банківська інфраструктура;
  • критична інфраструктура.; |}

Базовий сценарій без реформ

;== Відновлення України ==
GovTech цифрові державні сервіси
DefTech військові цифрові системи
CyberTech кібербезпека
ERP системи керування підприємствами
Cloud хмарні сервіси
Digital ID цифрова ідентифікація
Реєстри державні та корпоративні бази даних

Зберігаються: Передбачаються аудит оборонних закупівель, скорочення неефективних тилових витрат, автоматизація процесів логістики, еволюція військових технологій і збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Навпаки, її метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.; Без реформ !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

ВВП ≈14,5 трлн грн ≈22–25 трлн грн
Доходи бюджету ≈4,0 трлн грн ≈5,8–7,0 трлн грн
Видатки бюджету ≈5,2 трлн грн ≈3,3–4,0 трлн грн
Баланс бюджету -1,2 трлн грн +1,8 до +3,7 трлн грн
Державний борг ≈17,1 трлн грн ≈3–7 трлн грн
Борг / ВВП ≈118% ≈12–32%
class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9;"

У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; * оборона;

  • медицина;
  • базовий соціальний захист;
  • суди;
  • критична інфраструктура;
  • державні реєстри;
  • обслуговування боргу.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея

Податкова реформа

- Менше бюрократії — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.; Потенційне скорочення
Економіка отримує мінімум регуляторного тиску, а податки збираються автономно через банківську систему.; Пріоритетні сфери:

Ризик обходу системи

Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем: Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; * від складної податкової системи до автоматичного збору;

  • від великої бюрократії до цифрової платформи;
  • від імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
  • від бюджетного дефіциту до профіциту;
  • від боргової залежності до самофінансування.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:

За умови одночасного запуску всіх ключових реформ можливий сценарій швидкого економічного зростання.; Орієнтовний строк повного погашення боргу

Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Борг / ВВП

Фіскальні ризики

Радикальна модель економічного перезапуску України
Оборона армія, ВПК, ППО
Безпека поліція, контррозвідка
Правосуддя суди, захист власності й контрактів
Казначейство автоматичний збір і розподіл коштів
Цифрова держава реєстри, цифрові документи, ідентифікація

Оборона та ефективність військових витрат

Держава переходить від великої бюрократичної системи до цифрової платформи з автоматизованими функціями.; |} ;== Значення концепції ==
Очікуваний ефект ; ВВП, трлн грн ; Замість складної системи податків, декларацій, перевірок і адміністрування пропонується проста модель:
2026 10,5 2,0–2,4 3,0–3,3 -0,6 до -1,3 10–10,6 95–101%
2027 12–13 2,7–3,2 2,8–3,1 -0,4 до +0,4 9,8–10,8 75–90%
2028 15–16 3,5–4,2 2,8–3,2 +0,3 до +1,4 8,5–10,0 53–67%
2029 18–20 4,5–5,5 3,0–3,5 +1,0 до +2,5 6–9 30–50%
2030 22–25 5,8–7,0 3,3–4,0 +1,8 до +3,7 3–7 12–32%
У сценарії повного пакета реформ борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%, а бюджет має змогу перейти від дефіциту до великого профіциту.; Сценарій !!; Напрям !!; |}

Перегляд державних видатків

}

Основна ідея полягає в переході:

Модель не передбачає ослаблення оборони.; Значення

Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Показник !!; Податок !!; Показник !!; Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Борг !!; Це означає, що навіть при збільшенні ВВП держава продовжує витрачати більше, ніж отримує.; Ставка

Скорочення державного апарату

Технологічна незалежність

Податкова бюрократія 90–99%
Регуляторні органи 80–95%
Частина міністерств 70–95%
Цивільний держапарат 60–90%
- Україна продає світу технології, перевірені в умовах війни: GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.; ВВП, трлн грн !!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики

Експорт українського програмного забезпечення

  • готівки;
  • криптовалют;
  • бартеру;
  • взаємозаліків;
  • іноземних рахунків.; |}

Передумови

Скорочуються або ліквідовуються:

  • нова енергетика;
  • сучасна логістика;
  • житло;
  • оборонне виробництво;
  • цифрові міста;
  • транспортна інфраструктура;
  • експортні виробництва.; |-
Помірний ріст 2039–2042
Сильний ріст 2035–2038
Лавинний ріст 2032–2035
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг !!; |-
Радикальна модель економічного перезапуску України — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до цифрової держави нового покоління: з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.; Функції
Без системних змін Україна залишається в моделі хронічного дефіциту, зростання боргу та залежності від зовнішнього фінансування.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ

Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як ремонт зруйнованого, а як інвестиційний двигун економіки.; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

  • неефективні дотації;
  • дублювання функцій;
  • зайві регуляторні програми;
  • частина адміністративних витрат;
  • неключові державні програми.; Доходи !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"

Сценарій реформ із лавинним зростанням

Адміністративний ризик

2026 10,5 2,9 4,8 -1,9 11,1 106%
2027 11,2 3,1 4,9 -1,8 12,9 115%
2028 12,1 3,4 5,0 -1,6 14,5 120%
2029 13,2 3,7 5,1 -1,4 15,9 120%
2030 14,5 4,0 5,2 -1,2 17,1 118%

Технологічний ризик

Основними державними блоками залишаються:

}

Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; Рік !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; |}

; Доходи ; * транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
  • ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
  • радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
  • експорт технологій не виникає автономно;
  • лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
  • у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.;== Див.; додатково ==

держав забезпечується через Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП

Доходи бюджету ≈2,9 трлн грн
Видатки бюджету ≈4,8 трлн грн
Дефіцит бюджету ≈1,9 трлн грн
Оборона і безпека близько 60% видатків
Борг / ВВП понад 100%

Ключові напрями:

; Рік ; Видатки ; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Блок - Низькі податки + детінізація + інвестиції + експорт технологій + відбудова = прискорене зростання ВВП.; !; !; !; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея Результат до 2030 року
Податок із безготівкових транзакцій 2%
Податок на зняття готівки 5%

Основні елементи концепції

Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; характеристика

}