Перейти до вмісту

Радикальна модель економічного перезапуску України: відмінності між версіями

Матеріал з K2 ERP Wiki
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Передбачається, що такий підхід:
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
== Передумови ==
 
== Ризики та обмеження ==
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|-
| style="font-size:115%;" | Створення '''мінімальної цифрової держави''', '''автоматизація процесів податків''', різке скорочення бюрократії, '''технологічна незалежність''' та перетворення України на '''експортера високих технологій'''.; Сфера !!; Видатки !!; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок
 
Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |}
 
{| class="wikitable" style="width:100%;"
 
== Висновок ==
 
!; Баланс !!; |}
 
== Можливе погашення боргу ==
 
!; !; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | центральний принцип


{| class="wikitable"
* [[Державний бюджет України]]
* [[Податкова система України]]
* [[Дія City]]
* [[GovTech]]
* [[DefTech]]
* [[Тіньова економіка]]
* [[Відбудова України]]
* [[Цифрова держава]]
* [[Економічні реформи України]]


=== Перегляд державних видатків ===
== Критика концепції ==


!; ВВП, трлн грн !!; За збереження чинної моделі держава продовжує працювати з високим дефіцитом, а державний борг зростає швидше, ніж економіка.;== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів, грантів і фінансової допомоги.; Дефіцит !!; Повний пакет реформ


== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
=== Військовий ризик ===
У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови для '''швидкого зростання''', зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава


== Основні елементи концепції ==
{| class="wikitable" style="width:100%;"
 
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:4px solid #ad1457;"


== Базовий сценарій без реформ ==
!; Україна має змогу продавати не лише код, а готові системи; додатково реалізовано армій, бізнесу та критичної інфраструктури.; Окремим елементом концепції є собою '''повна заборона російського програмного забезпечення''' та перехід на українські або союзницькі технології.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Лавинний ефект
* державні реєстри;
* державні реєстри;
* оборонні системи;
* оборонні системи;
Рядок 20: Рядок 47:
* освіта;
* освіта;
* банківська інфраструктура;
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; Показник !!; Борг / ВВП
* критична інфраструктура.; |}
 
== Базовий сценарій без реформ ==


{| class="wikitable"
!;== Відновлення України ==
== Критика концепції ==
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
|-
| '''GovTech''' || цифрові державні сервіси
|-
| '''DefTech''' || військові цифрові системи
|-
|-
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
| '''CyberTech''' || кібербезпека
|-
|-
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
| '''ERP''' || системи керування підприємствами
|-
|-
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
| '''Cloud''' || хмарні сервіси
|-
|-
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
| '''Digital ID''' || цифрова ідентифікація
|-
|-
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
| '''Реєстри''' || державні та корпоративні бази даних
|}
|}


== Значення концепції ==
'''Зберігаються:'''
 
Передбачаються аудит оборонних закупівель, скорочення неефективних тилових витрат, автоматизація процесів логістики, еволюція військових технологій і збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Навпаки, її метою є собою '''підвищення ефективності оборонних витрат'''.; Без реформ !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
|-
 
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
Зберігаються:
 
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
| Доходи бюджету || '''≈4,0 трлн грн''' || '''≈5,8–7,0 трлн грн'''
|-
|-
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
| Видатки бюджету || '''≈5,2 трлн грн''' || '''≈3,3–4,0 трлн грн'''
|-
|-
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
| Баланс бюджету || '''-1,2 трлн грн''' || '''+1,8 до +3,7 трлн грн'''
|-
|-
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
| Державний борг || '''≈17,1 трлн грн''' || '''≈3–7 трлн грн'''
|-
|-
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
| Борг / ВВП || '''≈118%''' || '''≈12–32%'''
|}
|}


У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.;=== Технологічний ризик ===
!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9;"
* оборона;
 
У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; * оборона;
* медицина;
* медицина;
* базовий соціальний захист;
* базовий соціальний захист;
Рядок 63: Рядок 93:
* критична інфраструктура;
* критична інфраструктура;
* державні реєстри;
* державні реєстри;
* обслуговування боргу.; Функції
* обслуговування боргу.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея


{| class="wikitable"
=== Податкова реформа ===
== Відновлення України ==
 
!; |-
| style="font-size:110%;" | '''Менше бюрократії''' — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.; Потенційне скорочення
|-
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
| style="font-size:110%;" | Економіка отримує '''мінімум регуляторного тиску''', а податки збираються '''автономно через банківську систему'''.; Пріоритетні сфери:
|-
 
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
=== Ризик обходу системи ===
|-
 
| Частина міністерств || '''70–95%'''
Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
|-
Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; * від складної податкової системи до '''автоматичного збору''';
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
* від великої бюрократії до '''цифрової платформи''';
|}
* від імпорту технологій до '''власної технологічної незалежності''';
* від бюджетного дефіциту до '''профіциту''';
* від боргової залежності до '''самофінансування'''.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:
 
За умови одночасного запуску всіх ключових реформ можливий сценарій швидкого економічного зростання.; Орієнтовний строк повного погашення боргу


Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі:
Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на '''автоматичні платежі'''.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Борг / ВВП


За умови одночасного запуску всіх реформ можливий сценарій швидкого зростання економіки.;== Експорт українського програмного забезпечення ==
=== Фіскальні ризики ===
[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|900x900пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
|-
|-
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
| '''Оборона''' || армія, ВПК, ППО
|-
|-
| Доходи бюджету || '''≈4,0 трлн грн''' || '''≈5,8–7,0 трлн грн'''
| '''Безпека''' || поліція, контррозвідка
|-
|-
| Видатки бюджету || '''≈5,2 трлн грн''' || '''≈3,3–4,0 трлн грн'''
| '''Правосуддя''' || суди, захист власності й контрактів
|-
|-
| Баланс бюджету || '''-1,2 трлн грн''' || '''+1,8 до +3,7 трлн грн'''
| '''Казначейство''' || автоматичний збір і розподіл коштів
|-
|-
| Державний борг || '''≈17,1 трлн грн''' || '''≈3–7 трлн грн'''
| '''Цифрова держава''' || реєстри, цифрові документи, ідентифікація
|-
| Борг / ВВП || '''≈118%''' || '''≈12–32%'''
|}
|}


Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |-
== Оборона та ефективність військових витрат ==
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|-
|-
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
| style="font-size:110%;" | Держава переходить від великої бюрократичної системи до '''цифрової платформи''' з автоматизованими функціями.; |}
 
!;== Значення концепції ==
|-
|-
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
| Перехід бізнесу в готівку або криптовалюти, тимчасове падіння доходів бюджету, занадто швидке скорочення держави, високі військові витрати, недостатня конкурентність українського ПЗ та ризик надто оптимістичного сценарію зростання.; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Очікуваний ефект
|}


Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.;== Можливе погашення боргу ==
!; ВВП, трлн грн !!; Замість складної системи податків, декларацій, перевірок і адміністрування пропонується проста модель:
 
{| class="wikitable" style="width:100%;"
У цьому сценарії борг зменшується не лише через профіцит бюджету, а й через швидше зростання ВВП.; |-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
|-
|-
Рядок 116: Рядок 152:
|}
|}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable" style="width:100%;"
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
|-
| style="font-size:115%;" | У сценарії повного пакета реформ '''борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%''', а бюджет має змогу перейти від дефіциту до великого профіциту.; Сценарій !!; Напрям !!; |}


Основна ідея полягає в переході від:
{| class="wikitable" style="width:100%;"
 
=== Перегляд державних видатків ===


Концепція має суттєві ризики.; Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг / ВВП
!; умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення '''мінімальної цифрової держави''', різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, '''детінізацію економіки''' та перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.; |}


Оборона залишається найбільшою та найважливішою функцією держави.; Баланс !!; Блок !!; ВВП, трлн грн !!; Навпаки, метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.;== Ризики та обмеження ==
Основна ідея полягає в переході:
швидкого зростання забезпечується через У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови; додатково реалізовано зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; Напрям !!; Рік !!; * [[Державний бюджет України]]
* [[Податкова система України]]
* [[Дія City]]
* [[GovTech]]
* [[DefTech]]
* [[Тіньова економіка]]
* [[Відбудова України]]
* [[Цифрова держава]]
* [[Економічні реформи України]]


Скорочуються або ліквідовуються:
Модель не передбачає ослаблення оборони.; Значення


умовна концепція глибоких економічних.; Ставка
Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Показник !!; Податок !!; Показник !!; Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на '''автоматичний податок із транзакцій''', скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, '''технологічну незалежність України''' та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Борг !!; Це означає, що навіть при збільшенні ВВП держава продовжує витрачати більше, ніж отримує.; Ставка


Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; характеристика
=== Скорочення державного апарату ===
== Технологічна незалежність ==
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
|-
|-
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
| Регуляторні органи || '''80–95%'''
|-
| Частина міністерств || '''70–95%'''
|-
|-
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
| Цивільний держапарат || '''60–90%'''
|}
|}


Напрями відновлення:
!; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Передбачається, що така платформа '''спрощує адміністрування''', майже ліквідовує податкову бюрократію, зменшує кількість перевірок, скорочує корупційні ризики та стимулює вихід бізнесу з тіні.; |-
* спрощує адміністрування;
| style="font-size:110%;" | Україна продає світу '''технології, перевірені в умовах війни''': GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.; ВВП, трлн грн !!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики
* зменшує потребу в податкових органах;
 
* скорочує кількість перевірок;
== Експорт українського програмного забезпечення ==
* зменшує корупційні ризики;
* готівки;
* стимулює вихід бізнесу з тіні.; Повний пакет реформ
* криптовалют;
!; {| class="wikitable"
* бартеру;
* взаємозаліків;
* іноземних рахунків.; |}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"


!; Сценарій !!; Рік !!; Без реформ !!; Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; Значення
== Передумови ==


=== Адміністративний ризик ===
'''Скорочуються або ліквідовуються:'''
* транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
* нова енергетика;
* ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* експорт технологій не виникає автономно;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.; Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як відновлення зруйнованого, а як інвестиційний двигун.; У моделі не передбачається ослаблення оборони.; '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це сценарій, у якому Україна намагається не без ускладнень скоротити витрати чи зменшити податки, а в цілому змінити архітектуру держави.; !; * нова енергетика;
* сучасна логістика;
* сучасна логістика;
* житло;
* житло;
* промислові парки;
* оборонне виробництво;
* оборонне виробництво;
* цифрові міста;
* цифрові міста;
* транспортна інфраструктура;
* транспортна інфраструктура;
* експортні виробництва.; Доходи !!; Доходи !!; Окремо варто відзначити податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки і перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.;=== Податкова реформа ===
* експортні виробництва.; |-
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
|-
| Сильний ріст || '''2035–2038'''
|-
| Лавинний ріст || '''2032–2035'''
|}


!; Видатки !!;=== Ризик обходу системи ===
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"


!;== Див.; додатково ==
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг !!; |-
| style="font-size:120%;" | '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до '''цифрової держави нового покоління''': з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.; Функції
|-
| style="font-size:110%;" | Без системних змін Україна залишається в моделі '''хронічного дефіциту''', '''зростання боргу''' та залежності від зовнішнього фінансування.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ


Передбачаються:
Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як ремонт зруйнованого, а як '''інвестиційний двигун економіки'''.; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
 
* неефективні дотації;
=== Фіскальні ризики ===
 
!; * неефективні дотації;
* дублювання функцій;
* дублювання функцій;
* надлишкові регуляторні програми;
* зайві регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; |-
* неключові державні програми.; Доходи !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"
| Оборона || армія, ВПК, ППО
 
== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
=== Адміністративний ризик ===
|-
|-
| Безпека || поліція, контррозвідка
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
|-
|-
| Правосуддя || суди, захист власності й контрактів
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
|-
|-
| Казначейство || автоматичний збір і розподіл коштів
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
|-
|-
| Цифрова держава || реєстри, цифрові документи, ідентифікація
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
|-
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
|}
|}
=== Технологічний ризик ===


Основними державними блоками залишаються:
Основними державними блоками залишаються:


Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; Дефіцит !!; Борг !!; Потенційне скорочення
!; |}
* готівки;
* криптовалют;
* бартеру;
* взаємозаліків;
* іноземних рахунків.; Податок !!;== Висновок ==
* складної податкової системи до автоматичного збору;
* великої бюрократії до цифрової платформи;
* імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
* бюджетного дефіциту до профіциту;
* боргової залежності до самофінансування.; Орієнтовний строк повного погашення боргу


== Оборона та ефективність військових витрат ==
Модель передбачає перехід до '''мінімальної цифрової держави''', у якій зберігаються лише критичні функції.; Рік !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; |}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"


Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на простий автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; !;[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|800x800пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
!; Доходи !!; * транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
* аудит оборонних закупівель;
* ставка '''2%''' має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* скорочення неефективних тилових витрат;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* автоматизація процесів логістики;
* експорт технологій не виникає автономно;
* еволюція військових технологій;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Показник !!; Пріоритетні сфери:
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.;== Див.; додатково ==
 
держав забезпечується через Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП
У цьому сценарії Україна залишається залежною від зовнішнього фінансування, кредитів, грантів і допомоги міжнародних партнерів.; Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; !; Видатки !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Борг !!; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.;== Технологічна незалежність ==
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
 
бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:
 
=== Військовий ризик ===
=== Скорочення державного апарату ===
|-
|-
| GovTech || цифрові державні сервіси
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
|-
|-
| DefTech || військові цифрові системи
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
|-
|-
| CyberTech || кібербезпека
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
|-
|-
| ERP || системи керування підприємствами
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
|-
| Cloud || хмарні сервіси
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
 
Ключові напрями:
!; Рік !!; Видатки !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а '''повну зміну логіки держави'''.; Блок !!; |-
| style="font-size:110%;" | '''Низькі податки''' + '''детінізація''' + '''інвестиції''' + '''експорт технологій''' + '''відбудова''' = прискорене зростання ВВП.; !; !; !; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея
 
!; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Результат до 2030 року
|-
|-
| Digital ID || цифрова ідентифікація
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
|-
|-
| Реєстри || державні та корпоративні бази даних
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
|}
|}


Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Сфера !!; Ключова ідея експорту — позиціонування українських продуктів як '''технологій, перевірених в умовах війни'''.; Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.
== Основні елементи концепції ==
 
Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; характеристика
!; |}
 
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

Поточна версія на 17:51, 18 травня 2026

Порівняння сценаріїв у 2030 році

Ризики та обмеження

Створення мінімальної цифрової держави, автоматизація процесів податків, різке скорочення бюрократії, технологічна незалежність та перетворення України на експортера високих технологій.; Сфера !!; Видатки !!; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок

Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |}

Висновок

; Баланс }

Можливе погашення боргу

центральний принцип

Критика концепції

У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів, грантів і фінансової допомоги.; Дефіцит !!; Повний пакет реформ

Військовий ризик

У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови для швидкого зростання, зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава

Лавинний ефект
  • державні реєстри;
  • оборонні системи;
  • кібербезпека;
  • енергетика;
  • медицина;
  • освіта;
  • банківська інфраструктура;
  • критична інфраструктура.; |}

Базовий сценарій без реформ

;== Відновлення України ==
GovTech цифрові державні сервіси
DefTech військові цифрові системи
CyberTech кібербезпека
ERP системи керування підприємствами
Cloud хмарні сервіси
Digital ID цифрова ідентифікація
Реєстри державні та корпоративні бази даних

Зберігаються: Передбачаються аудит оборонних закупівель, скорочення неефективних тилових витрат, автоматизація процесів логістики, еволюція військових технологій і збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Навпаки, її метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.; Без реформ !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

ВВП ≈14,5 трлн грн ≈22–25 трлн грн
Доходи бюджету ≈4,0 трлн грн ≈5,8–7,0 трлн грн
Видатки бюджету ≈5,2 трлн грн ≈3,3–4,0 трлн грн
Баланс бюджету -1,2 трлн грн +1,8 до +3,7 трлн грн
Державний борг ≈17,1 трлн грн ≈3–7 трлн грн
Борг / ВВП ≈118% ≈12–32%
class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9;"

У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; * оборона;

  • медицина;
  • базовий соціальний захист;
  • суди;
  • критична інфраструктура;
  • державні реєстри;
  • обслуговування боргу.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея

Податкова реформа

- Менше бюрократії — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.; Потенційне скорочення
Економіка отримує мінімум регуляторного тиску, а податки збираються автономно через банківську систему.; Пріоритетні сфери:

Ризик обходу системи

Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем: Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; * від складної податкової системи до автоматичного збору;

  • від великої бюрократії до цифрової платформи;
  • від імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
  • від бюджетного дефіциту до профіциту;
  • від боргової залежності до самофінансування.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:

За умови одночасного запуску всіх ключових реформ можливий сценарій швидкого економічного зростання.; Орієнтовний строк повного погашення боргу

Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Борг / ВВП

Фіскальні ризики

Радикальна модель економічного перезапуску України
Оборона армія, ВПК, ППО
Безпека поліція, контррозвідка
Правосуддя суди, захист власності й контрактів
Казначейство автоматичний збір і розподіл коштів
Цифрова держава реєстри, цифрові документи, ідентифікація

Оборона та ефективність військових витрат

Держава переходить від великої бюрократичної системи до цифрової платформи з автоматизованими функціями.; |} ;== Значення концепції ==
Очікуваний ефект ; ВВП, трлн грн ; Замість складної системи податків, декларацій, перевірок і адміністрування пропонується проста модель:
2026 10,5 2,0–2,4 3,0–3,3 -0,6 до -1,3 10–10,6 95–101%
2027 12–13 2,7–3,2 2,8–3,1 -0,4 до +0,4 9,8–10,8 75–90%
2028 15–16 3,5–4,2 2,8–3,2 +0,3 до +1,4 8,5–10,0 53–67%
2029 18–20 4,5–5,5 3,0–3,5 +1,0 до +2,5 6–9 30–50%
2030 22–25 5,8–7,0 3,3–4,0 +1,8 до +3,7 3–7 12–32%
У сценарії повного пакета реформ борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%, а бюджет має змогу перейти від дефіциту до великого профіциту.; Сценарій !!; Напрям !!; |}

Перегляд державних видатків

}

Основна ідея полягає в переході:

Модель не передбачає ослаблення оборони.; Значення

Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Показник !!; Податок !!; Показник !!; Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Борг !!; Це означає, що навіть при збільшенні ВВП держава продовжує витрачати більше, ніж отримує.; Ставка

Скорочення державного апарату

Технологічна незалежність

Податкова бюрократія 90–99%
Регуляторні органи 80–95%
Частина міністерств 70–95%
Цивільний держапарат 60–90%
- Україна продає світу технології, перевірені в умовах війни: GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.; ВВП, трлн грн !!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики

Експорт українського програмного забезпечення

  • готівки;
  • криптовалют;
  • бартеру;
  • взаємозаліків;
  • іноземних рахунків.; |}

Передумови

Скорочуються або ліквідовуються:

  • нова енергетика;
  • сучасна логістика;
  • житло;
  • оборонне виробництво;
  • цифрові міста;
  • транспортна інфраструктура;
  • експортні виробництва.; |-
Помірний ріст 2039–2042
Сильний ріст 2035–2038
Лавинний ріст 2032–2035
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг !!; |-
Радикальна модель економічного перезапуску України — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до цифрової держави нового покоління: з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.; Функції
Без системних змін Україна залишається в моделі хронічного дефіциту, зростання боргу та залежності від зовнішнього фінансування.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ

Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як ремонт зруйнованого, а як інвестиційний двигун економіки.; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

  • неефективні дотації;
  • дублювання функцій;
  • зайві регуляторні програми;
  • частина адміністративних витрат;
  • неключові державні програми.; Доходи !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"

Сценарій реформ із лавинним зростанням

Адміністративний ризик

2026 10,5 2,9 4,8 -1,9 11,1 106%
2027 11,2 3,1 4,9 -1,8 12,9 115%
2028 12,1 3,4 5,0 -1,6 14,5 120%
2029 13,2 3,7 5,1 -1,4 15,9 120%
2030 14,5 4,0 5,2 -1,2 17,1 118%

Технологічний ризик

Основними державними блоками залишаються:

}

Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; Рік !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; |}

; Доходи ; * транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
  • ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
  • радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
  • експорт технологій не виникає автономно;
  • лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
  • у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.;== Див.; додатково ==

держав забезпечується через Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП

Доходи бюджету ≈2,9 трлн грн
Видатки бюджету ≈4,8 трлн грн
Дефіцит бюджету ≈1,9 трлн грн
Оборона і безпека близько 60% видатків
Борг / ВВП понад 100%

Ключові напрями:

; Рік ; Видатки ; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Блок - Низькі податки + детінізація + інвестиції + експорт технологій + відбудова = прискорене зростання ВВП.; !; !; !; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея Результат до 2030 року
Податок із безготівкових транзакцій 2%
Податок на зняття готівки 5%

Основні елементи концепції

Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; характеристика

}