Перейти до вмісту

Радикальна модель економічного перезапуску України: відмінності між версіями

Матеріал з K2 ERP Wiki
Створена сторінка: '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизаці...
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
!; {| class="wikitable"
== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
 
== Ризики та обмеження ==
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|-
| style="font-size:115%;" | Створення '''мінімальної цифрової держави''', '''автоматизація процесів податків''', різке скорочення бюрократії, '''технологічна незалежність''' та перетворення України на '''експортера високих технологій'''.; Сфера !!; Видатки !!; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок
 
Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |}
 
{| class="wikitable" style="width:100%;"
 
== Висновок ==
 
!; Баланс !!; |}
 
== Можливе погашення боргу ==
 
!; !; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | центральний принцип


* [[Державний бюджет України]]
* [[Державний бюджет України]]
Рядок 11: Рядок 28:
* [[Економічні реформи України]]
* [[Економічні реформи України]]


Концепція має суттєві ризики.; Рік !!; умовна концепція глибоких економічних.; !; Потенційне скорочення
== Критика концепції ==


Скорочуються або ліквідовуються:
У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів, грантів і фінансової допомоги.; Дефіцит !!; Повний пакет реформ


Зберігаються:
=== Військовий ризик ===
* транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови для '''швидкого зростання''', зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава
* ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* експорт технологій не виникає автономно;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.; ВВП, трлн грн !!; Функції


Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; Значення
{| class="wikitable" style="width:100%;"


У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це сценарій, у якому Україна намагається не без ускладнень скоротити витрати чи зменшити податки, а в цілому змінити архітектуру держави.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Ставка
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:4px solid #ad1457;"


!;== Критика концепції ==
!; Україна має змогу продавати не лише код, а готові системи; додатково реалізовано армій, бізнесу та критичної інфраструктури.; Окремим елементом концепції є собою '''повна заборона російського програмного забезпечення''' та перехід на українські або союзницькі технології.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Лавинний ефект
* державні реєстри;
* оборонні системи;
* кібербезпека;
* енергетика;
* медицина;
* освіта;
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; |}


Передбачаються:
== Базовий сценарій без реформ ==


{| class="wikitable"
!;== Відновлення України ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
| '''GovTech''' || цифрові державні сервіси
|-
| '''DefTech''' || військові цифрові системи
|-
| '''CyberTech''' || кібербезпека
|-
|-
| 2027 || 12–13 || 2,7–3,2 || 2,8–3,1 || '''-0,4 до +0,4''' || 9,8–10,8 || '''75–90%'''
| '''ERP''' || системи керування підприємствами
|-
|-
| 2028 || 15–16 || 3,5–4,2 || 2,8–3,2 || '''+0,3 до +1,4''' || 8,5–10,0 || '''53–67%'''
| '''Cloud''' || хмарні сервіси
|-
|-
| 2029 || 18–20 || 4,5–5,5 || 3,0–3,5 || '''+1,0 до +2,5''' || 6–9 || '''30–50%'''
| '''Digital ID''' || цифрова ідентифікація
|-
|-
| 2030 || 22–25 || 5,8–7,0 || 3,3–4,0 || '''+1,8 до +3,7''' || 3–7 || '''12–32%'''
| '''Реєстри''' || державні та корпоративні бази даних
|}
|}


Передбачається, що такий підхід:
'''Зберігаються:'''
 
Передбачаються аудит оборонних закупівель, скорочення неефективних тилових витрат, автоматизація процесів логістики, еволюція військових технологій і збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Навпаки, її метою є собою '''підвищення ефективності оборонних витрат'''.; Без реформ !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
== Передумови ==
 
=== Перегляд державних видатків ===
=== Фіскальні ризики ===
|-
|-
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
| ВВП || '''≈14,5 трлн грн''' || '''≈22–25 трлн грн'''
Рядок 65: Рядок 85:
|}
|}


У цьому сценарії борг зменшується не лише через профіцит бюджету, а й через швидше зростання ВВП.; Блок !!; Видатки !!; * готівки;
!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9;"
* криптовалют;
 
* бартеру;
У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; * оборона;
* взаємозаліків;
* медицина;
* іноземних рахунків.; ВВП, трлн грн !!; Основна ідея полягає в переході від:
* базовий соціальний захист;
* суди;
* критична інфраструктура;
* державні реєстри;
* обслуговування боргу.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея
 
=== Податкова реформа ===
 
!; |-
| style="font-size:110%;" | '''Менше бюрократії''' — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.; Потенційне скорочення
|-
| style="font-size:110%;" | Економіка отримує '''мінімум регуляторного тиску''', а податки збираються '''автономно через банківську систему'''.; Пріоритетні сфери:
 
=== Ризик обходу системи ===
 
Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; * від складної податкової системи до '''автоматичного збору''';
* від великої бюрократії до '''цифрової платформи''';
* від імпорту технологій до '''власної технологічної незалежності''';
* від бюджетного дефіциту до '''профіциту''';
* від боргової залежності до '''самофінансування'''.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:
 
За умови одночасного запуску всіх ключових реформ можливий сценарій швидкого економічного зростання.; Орієнтовний строк повного погашення боргу
 
Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на '''автоматичні платежі'''.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Борг / ВВП


== Експорт українського програмного забезпечення ==
=== Фіскальні ризики ===
{| class="wikitable"
[[Файл:ПодатковаРеволюція.png|центр|міні|900x900пкс|Радикальна модель економічного перезапуску України]]
|-
| '''Оборона''' || армія, ВПК, ППО
|-
| '''Безпека''' || поліція, контррозвідка
|-
| '''Правосуддя''' || суди, захист власності й контрактів
|-
|-
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
| '''Казначейство''' || автоматичний збір і розподіл коштів
|-
|-
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
| '''Цифрова держава''' || реєстри, цифрові документи, ідентифікація
|}
|}


Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Без реформ !!;=== Скорочення державного апарату ===
== Оборона та ефективність військових витрат ==
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|-
| style="font-size:110%;" | Держава переходить від великої бюрократичної системи до '''цифрової платформи''' з автоматизованими функціями.; |}


Ключова ідея експорту — позиціонування українських продуктів як '''технологій, перевірених в умовах війни'''.;== Висновок ==
!;== Значення концепції ==
Напрями відновлення:
|-
|-
| GovTech || цифрові державні сервіси
| Перехід бізнесу в готівку або криптовалюти, тимчасове падіння доходів бюджету, занадто швидке скорочення держави, високі військові витрати, недостатня конкурентність українського ПЗ та ризик надто оптимістичного сценарію зростання.; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Очікуваний ефект
 
!; ВВП, трлн грн !!; Замість складної системи податків, декларацій, перевірок і адміністрування пропонується проста модель:
{| class="wikitable" style="width:100%;"
|-
|-
| DefTech || військові цифрові системи
| 2026 || 10,5 || 2,0–2,4 || 3,0–3,3 || '''-0,6 до -1,3''' || 10–10,6 || '''95–101%'''
|-
|-
| CyberTech || кібербезпека
| 2027 || 12–13 || 2,7–3,2 || 2,8–3,1 || '''-0,4 до +0,4''' || 9,8–10,8 || '''75–90%'''
|-
|-
| ERP || системи керування підприємствами
| 2028 || 15–16 || 3,5–4,2 || 2,8–3,2 || '''+0,3 до +1,4''' || 8,5–10,0 || '''53–67%'''
|-
|-
| Cloud || хмарні сервіси
| 2029 || 18–20 || 4,5–5,5 || 3,0–3,5 || '''+1,0 до +2,5''' || 6–9 || '''30–50%'''
|-
|-
| Digital ID || цифрова ідентифікація
| 2030 || 22–25 || 5,8–7,0 || 3,3–4,0 || '''+1,8 до +3,7''' || 3–7 || '''12–32%'''
|}
 
{| class="wikitable" style="width:100%;"
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
|-
|-
| Реєстри || державні та корпоративні бази даних
| style="font-size:115%;" | У сценарії повного пакета реформ '''борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%''', а бюджет має змогу перейти від дефіциту до великого профіциту.; Сценарій !!; Напрям !!; |}
|}
 
{| class="wikitable" style="width:100%;"


{| class="wikitable"
=== Перегляд державних видатків ===


== Значення концепції ==
!; умовна концепція глибоких економічних, податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення '''мінімальної цифрової держави''', різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, '''детінізацію економіки''' та перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.; |}


Окремим елементом концепції є собою повна заборона російського програмного забезпечення та перехід на українські або союзницькі технології.; Сценарій !!; * неефективні дотації;
Основна ідея полягає в переході:
* дублювання функцій;
* надлишкові регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; Податок !!; Борг / ВВП


== Див.; додатково ==
Модель не передбачає ослаблення оборони.; Значення


Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі:
Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Показник !!; Податок !!; Показник !!; Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на '''автоматичний податок із транзакцій''', скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, '''технологічну незалежність України''' та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Борг !!; Це означає, що навіть при збільшенні ВВП держава продовжує витрачати більше, ніж отримує.; Ставка


швидкого зростання забезпечується через У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови; додатково реалізовано зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:
=== Скорочення державного апарату ===
== Технологічна незалежність ==
|-
|-
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
| Податкова бюрократія || '''90–99%'''
Рядок 124: Рядок 181:
|}
|}


== Ризики та обмеження ==
!; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Передбачається, що така платформа '''спрощує адміністрування''', майже ліквідовує податкову бюрократію, зменшує кількість перевірок, скорочує корупційні ризики та стимулює вихід бізнесу з тіні.; |-
| style="font-size:110%;" | Україна продає світу '''технології, перевірені в умовах війни''': GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.; ВВП, трлн грн !!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики


Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як відновлення зруйнованого, а як інвестиційний двигун.; Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.;== Основні елементи концепції ==
== Експорт українського програмного забезпечення ==
* готівки;
* криптовалют;
* бартеру;
* взаємозаліків;
* іноземних рахунків.; |}


== Порівняння сценаріїв у 2030 році ==
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"


Пріоритетні сфери:
== Передумови ==


!;=== Податкова реформа ===
'''Скорочуються або ліквідовуються:'''
|-
* нова енергетика;
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
* сучасна логістика;
|-
* житло;
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
* оборонне виробництво;
|-
* цифрові міста;
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
* транспортна інфраструктура;
|-
* експортні виробництва.; |-
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
 
!; !; Сфера !!;=== Адміністративний ризик ===
* аудит оборонних закупівель;
* скорочення неефективних тилових витрат;
* автоматизація процесів логістики;
* еволюція військових технологій;
* збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Напрям !!; * спрощує адміністрування;
* зменшує потребу в податкових органах;
* скорочує кількість перевірок;
* зменшує корупційні ризики;
* стимулює вихід бізнесу з тіні.; характеристика
|-
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
| Помірний ріст || '''2039–2042'''
|-
|-
Рядок 163: Рядок 210:
|}
|}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#ffebee; border:3px solid #c62828;"


=== Військовий ризик ===
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг !!; |-
| style="font-size:120%;" | '''Радикальна модель економічного перезапуску України''' — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до '''цифрової держави нового покоління''': з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.; Функції
|-
| style="font-size:110%;" | Без системних змін Україна залишається в моделі '''хронічного дефіциту''', '''зростання боргу''' та залежності від зовнішнього фінансування.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ


== Можливе погашення боргу ==
Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як ремонт зруйнованого, а як '''інвестиційний двигун економіки'''.; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
* неефективні дотації;
* дублювання функцій;
* зайві регуляторні програми;
* частина адміністративних витрат;
* неключові державні програми.; Доходи !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"


За умови одночасного запуску всіх реформ можливий сценарій швидкого зростання економіки.; Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; !; Борг !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Оборона залишається найбільшою та найважливішою функцією держави.; |-
== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
| Оборона || армія, ВПК, ППО
=== Адміністративний ризик ===
|-
|-
| Безпека || поліція, контррозвідка
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
|-
|-
| Правосуддя || суди, захист власності й контрактів
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
|-
|-
| Казначейство || автоматичний збір і розподіл коштів
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
|-
|-
| Цифрова держава || реєстри, цифрові документи, ідентифікація
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
|-
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
|}
|}
=== Технологічний ризик ===


Основними державними блоками залишаються:
Основними державними блоками залишаються:


{| class="wikitable"
!; |}


Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем:
Модель передбачає перехід до '''мінімальної цифрової держави''', у якій зберігаються лише критичні функції.; Рік !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; |}
* оборона;
 
* медицина;
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"
* базовий соціальний захист;
 
* суди;
!; Доходи !!; * транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
* критична інфраструктура;
* ставка '''2%''' має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
* державні реєстри;
* радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
* обслуговування боргу.; !; Доходи !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; !; Концепція передбачає скасування більшості дотацій і програм, крім критичних для життя та безпеки держави.; Показник !!; * нова енергетика;
* експорт технологій не виникає автономно;
* сучасна логістика;
* лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
* житло;
* у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.;== Див.; додатково ==
* промислові парки;
держав забезпечується через Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП
* оборонне виробництво;
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"
* цифрові міста;
* транспортна інфраструктура;
* експортні виробництва.;== Базовий сценарій без реформ ==
=== Технологічний ризик ===
|-
|-
| 2026 || 10,5 || 2,9 || 4,8 || '''-1,9''' || 11,1 || '''106%'''
| Доходи бюджету || '''≈2,9 трлн грн'''
|-
|-
| 2027 || 11,2 || 3,1 || 4,9 || '''-1,8''' || 12,9 || '''115%'''
| Видатки бюджету || '''≈4,8 трлн грн'''
|-
|-
| 2028 || 12,1 || 3,4 || 5,0 || '''-1,6''' || 14,5 || '''120%'''
| Дефіцит бюджету || '''≈1,9 трлн грн'''
|-
|-
| 2029 || 13,2 || 3,7 || 5,1 || '''-1,4''' || 15,9 || '''120%'''
| Оборона і безпека || '''близько 60% видатків'''
|-
|-
| 2030 || 14,5 || 4,0 || 5,2 || '''-1,2''' || 17,1 || '''118%'''
| Борг / ВВП || '''понад 100%'''
|}
|}


=== Ризик обходу системи ===
Ключові напрями:
!; Рік !!; Видатки !!; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а '''повну зміну логіки держави'''.; Блок !!; |-
| style="font-size:110%;" | '''Низькі податки''' + '''детінізація''' + '''інвестиції''' + '''експорт технологій''' + '''відбудова''' = прискорене зростання ВВП.; !; !; !; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея


Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на простий автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Повний пакет реформ
!; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Результат до 2030 року
* державні реєстри;
|-
* оборонні системи;
| Податок із безготівкових транзакцій || '''2%'''
* кібербезпека;
|-
* енергетика;
| Податок на зняття готівки || '''5%'''
* медицина;
|}
* освіта;
* банківська інфраструктура;
* критична інфраструктура.; Борг !!; Рік !!; {| class="wikitable"


== Сценарій реформ із лавинним зростанням ==
== Основні елементи концепції ==


{| class="wikitable"
Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; характеристика
* складної податкової системи до автоматичного збору;
!; |}
* великої бюрократії до цифрової платформи;
* імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
* бюджетного дефіциту до профіциту;
* боргової залежності до самофінансування.; Доходи !!; Дефіцит !!; У цьому сценарії Україна залишається залежною від зовнішнього фінансування, кредитів, грантів і допомоги міжнародних партнерів.; Показник !!;== Технологічна незалежність ==
 
== Відновлення України ==
 
Окремо варто відзначити податкових, адміністративних і технологічних реформ, спрямованих на створення мінімальної цифрової держави, різке скорочення бюрократії, автоматизацію оподаткування, детінізацію економіки і перехід України до моделі швидкого зростання виступає ключовою рисою '''Радикальна модель економічного перезапуску України'''.; Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; Борг / ВВП
 
== Оборона та ефективність військових витрат ==


У моделі не передбачається ослаблення оборони.; Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Баланс !!; Видатки !!; За збереження чинної моделі держава продовжує працювати з високим дефіцитом, а державний борг зростає швидше, ніж економіка.; Навпаки, метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.; Орієнтовний строк повного погашення боргу
{| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

Поточна версія на 17:51, 18 травня 2026

Порівняння сценаріїв у 2030 році

Ризики та обмеження

Створення мінімальної цифрової держави, автоматизація процесів податків, різке скорочення бюрократії, технологічна незалежність та перетворення України на експортера високих технологій.; Сфера !!; Видатки !!; style="font-size:145%; color:#880e4f;" | центральний висновок

Під час війни оборонні витрати можуть залишатися високими незалежно від реформи.; |}

Висновок

; Баланс }

Можливе погашення боргу

центральний принцип

Критика концепції

У цьому сценарії борг зростає швидше за економіку, а Україна залишається залежною від міжнародних кредитів, грантів і фінансової допомоги.; Дефіцит !!; Повний пакет реформ

Військовий ризик

У разі успішної реалізації така модель має змогу створити умови для швидкого зростання, зменшення боргу, розвитку українських технологій і переходу до самофінансування.; style="font-size:130%; color:#1b5e20;" | Мінімальна цифрова держава

Лавинний ефект
  • державні реєстри;
  • оборонні системи;
  • кібербезпека;
  • енергетика;
  • медицина;
  • освіта;
  • банківська інфраструктура;
  • критична інфраструктура.; |}

Базовий сценарій без реформ

;== Відновлення України ==
GovTech цифрові державні сервіси
DefTech військові цифрові системи
CyberTech кібербезпека
ERP системи керування підприємствами
Cloud хмарні сервіси
Digital ID цифрова ідентифікація
Реєстри державні та корпоративні бази даних

Зберігаються: Передбачаються аудит оборонних закупівель, скорочення неефективних тилових витрат, автоматизація процесів логістики, еволюція військових технологій і збільшення частки витрат на реальні бойові спроможності.; Навпаки, її метою є собою підвищення ефективності оборонних витрат.; Без реформ !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

ВВП ≈14,5 трлн грн ≈22–25 трлн грн
Доходи бюджету ≈4,0 трлн грн ≈5,8–7,0 трлн грн
Видатки бюджету ≈5,2 трлн грн ≈3,3–4,0 трлн грн
Баланс бюджету -1,2 трлн грн +1,8 до +3,7 трлн грн
Державний борг ≈17,1 трлн грн ≈3–7 трлн грн
Борг / ВВП ≈118% ≈12–32%
class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9;"

У базовому сценарії передбачається поступове зростання економіки, але без радикального скорочення дефіциту.; * оборона;

  • медицина;
  • базовий соціальний захист;
  • суди;
  • критична інфраструктура;
  • державні реєстри;
  • обслуговування боргу.; style="font-size:140%; color:#1b5e20;" | Основна ідея

Податкова реформа

- Менше бюрократії — більше ресурсів на реальну оборону, технології, ППО, дрони та ВПК.; Потенційне скорочення
Економіка отримує мінімум регуляторного тиску, а податки збираються автономно через банківську систему.; Пріоритетні сфери:

Ризик обходу системи

Критики такої моделі можуть вказувати на кілька проблем: Перехід на транзакційний податок має змогу тимчасово зменшити доходи бюджету, якщо нова платформа не встигне компенсувати скасування старих податків.; * від складної податкової системи до автоматичного збору;

  • від великої бюрократії до цифрової платформи;
  • від імпорту технологій до власної технологічної незалежності;
  • від бюджетного дефіциту до профіциту;
  • від боргової залежності до самофінансування.; бізнес-середовище і громадяни можуть переходити до:

За умови одночасного запуску всіх ключових реформ можливий сценарій швидкого економічного зростання.; Орієнтовний строк повного погашення боргу

Ключовим елементом моделі є собою заміна більшості податків на автоматичні платежі.; Українське програмне забезпечення має бути достатньо якісним, безпечним і конкурентним, щоб замінити іноземні рішення для бізнесу та вийти на експорт.; Борг / ВВП

Фіскальні ризики

Радикальна модель економічного перезапуску України
Оборона армія, ВПК, ППО
Безпека поліція, контррозвідка
Правосуддя суди, захист власності й контрактів
Казначейство автоматичний збір і розподіл коштів
Цифрова держава реєстри, цифрові документи, ідентифікація

Оборона та ефективність військових витрат

Держава переходить від великої бюрократичної системи до цифрової платформи з автоматизованими функціями.; |} ;== Значення концепції ==
Очікуваний ефект ; ВВП, трлн грн ; Замість складної системи податків, декларацій, перевірок і адміністрування пропонується проста модель:
2026 10,5 2,0–2,4 3,0–3,3 -0,6 до -1,3 10–10,6 95–101%
2027 12–13 2,7–3,2 2,8–3,1 -0,4 до +0,4 9,8–10,8 75–90%
2028 15–16 3,5–4,2 2,8–3,2 +0,3 до +1,4 8,5–10,0 53–67%
2029 18–20 4,5–5,5 3,0–3,5 +1,0 до +2,5 6–9 30–50%
2030 22–25 5,8–7,0 3,3–4,0 +1,8 до +3,7 3–7 12–32%
У сценарії повного пакета реформ борг / ВВП має змогу впасти з понад 100% до 12–32%, а бюджет має змогу перейти від дефіциту до великого профіциту.; Сценарій !!; Напрям !!; |}

Перегляд державних видатків

}

Основна ідея полягає в переході:

Модель не передбачає ослаблення оборони.; Значення

Незважаючи на ризики, концепція має стратегічне значення.; Показник !!; Податок !!; Показник !!; Концепція передбачає заміну більшості традиційних податків на автоматичний податок із транзакцій, скорочення державного апарату, перегляд державних видатків, підвищення ефективності оборонних витрат, технологічну незалежність України та еволюція експорту українського програмного забезпечення.; Борг !!; Це означає, що навіть при збільшенні ВВП держава продовжує витрачати більше, ніж отримує.; Ставка

Скорочення державного апарату

Технологічна незалежність

Податкова бюрократія 90–99%
Регуляторні органи 80–95%
Частина міністерств 70–95%
Цивільний держапарат 60–90%
- Україна продає світу технології, перевірені в умовах війни: GovTech, DefTech, кібербезпеку та цифрову інфраструктуру.; ВВП, трлн грн !!; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Основні ризики

Експорт українського програмного забезпечення

  • готівки;
  • криптовалют;
  • бартеру;
  • взаємозаліків;
  • іноземних рахунків.; |}

Передумови

Скорочуються або ліквідовуються:

  • нова енергетика;
  • сучасна логістика;
  • житло;
  • оборонне виробництво;
  • цифрові міста;
  • транспортна інфраструктура;
  • експортні виробництва.; |-
Помірний ріст 2039–2042
Сильний ріст 2035–2038
Лавинний ріст 2032–2035
Станом на бюджетний сценарій 2026 року Україна має значний розрив між доходами й видатками державного бюджету.; Борг !!; |-
Радикальна модель економічного перезапуску України — це спроба перейти від пострадянської бюрократичної системи до цифрової держави нового покоління: з автоматичними податками, мінімальною бюрократією, технологічною незалежністю та експортом українських технологій.; Функції
Без системних змін Україна залишається в моделі хронічного дефіциту, зростання боргу та залежності від зовнішнього фінансування.; style="font-size:130%; color:#b71c1c;" | Сценарій без реформ

Відбудова України у цій моделі розглядається не лише як ремонт зруйнованого, а як інвестиційний двигун економіки.; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#e8f5e9; border:3px solid #2e7d32;"

  • неефективні дотації;
  • дублювання функцій;
  • зайві регуляторні програми;
  • частина адміністративних витрат;
  • неключові державні програми.; Доходи !!; {| class="wikitable" style="width:100%; background:#fce4ec; border:3px solid #ad1457;"

Сценарій реформ із лавинним зростанням

Адміністративний ризик

2026 10,5 2,9 4,8 -1,9 11,1 106%
2027 11,2 3,1 4,9 -1,8 12,9 115%
2028 12,1 3,4 5,0 -1,6 14,5 120%
2029 13,2 3,7 5,1 -1,4 15,9 120%
2030 14,5 4,0 5,2 -1,2 17,1 118%

Технологічний ризик

Основними державними блоками залишаються:

}

Модель передбачає перехід до мінімальної цифрової держави, у якій зберігаються лише критичні функції.; Рік !!; Водночас її реалізація потребує точного керування, поетапного переходу та контролю ризиків.; |}

; Доходи ; * транзакційний податок має змогу бути каскадним і збільшувати витрати в ланцюгах постачання;
  • ставка 2% має змогу бути недостатньою для фінансування держави;
  • радикальне скорочення держапарату має змогу знизити якість керування;
  • експорт технологій не виникає автономно;
  • лавинне зростання ВВП є собою оптимістичним припущенням;
  • у воєнних умовах складно оперативно зменшити оборонні витрати.;== Див.; додатково ==

держав забезпечується через Після створення внутрішнього попиту українські технологічні продукти можуть бути виведені на експорт.; Борг / ВВП

Доходи бюджету ≈2,9 трлн грн
Видатки бюджету ≈4,8 трлн грн
Дефіцит бюджету ≈1,9 трлн грн
Оборона і безпека близько 60% видатків
Борг / ВВП понад 100%

Ключові напрями:

; Рік ; Видатки ; Вона пропонує не косметичне покращення чинної системи, а повну зміну логіки держави.; Блок - Низькі податки + детінізація + інвестиції + експорт технологій + відбудова = прискорене зростання ВВП.; !; !; !; style="font-size:130%; color:#880e4f;" | Стратегічна ідея Результат до 2030 року
Податок із безготівкових транзакцій 2%
Податок на зняття готівки 5%

Основні елементи концепції

Занадто швидке скорочення держави має змогу порушити роботу критичних функцій: судів, реєстрів, соціальних виплат, безпеки та оборони.; характеристика

}